Позивний «Митець»: щоденник солдата

19 червня 2025 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася презентація книги Станіслава Комара «Позивний «Митець»: щоденник солдата».

Станіслав Комар – архітектор, випускник факультету архітектури, будівництва та дизайну Державного університету «Київський авіаційний інститут» (2021 рік); військовослужбовець, солдат 411-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів України «Яструби» (2024–2025 роки).

Загинув 10 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка Донецької області від мінно-вибухової травми, несумісної з життям…

Відкрила захід Світлана Шостак, завідувач соціокультурного відділу, яка сказала, що сьогоднішній захід присвячено пам’яті загиблого Героя Станіслава Комара й запропонувала вшанувати його хвилиною мовчання.

Модератор заходу Катерина Аніканова, архітектор, голова студентської ради факультету архітектури, будівництва та дизайну Державного університету «Київський авіаційний інститут» (2020–2022 роки) запросила до слова матір Станіслава Комара – Вікторію Стасюк. Вона розповіла, що ця книга – щоденник-сповідь молодої людини, яка почала вести його відтоді, як прийняв рішення іти захищати рідну землю. Пані Вікторія розказала, яким Станіслав був у дитинстві – веселим, чуйним, творчим, завжди відкритим до чогось нового. Після закінчення Державного університету «Київський авіаційний інститут» мріяв працювати художником-аніматором. Але всі плани перекреслила жахлива війна.

Як зазначила пані Вікторія в передмові до видання: «Ця книга – щоденник мого сина…, який прожив дуже мало, лише 25 років, але зробив набагато більше, ніж дехто з нас… Він творив, докладав зусиль, щоб змінити цей світ на краще, хотів бути справжнім чоловіком, намагався зрозуміти, чому люди не можуть бути просто людьми, жити, кохати, без війн, страждань і болі… Він прагнув захистити нас, знайомих і незнайомих йому людей, принести мир на нашу землю. Він не знав, як буде у війську, і взяв із собою багато блокнотів для малювання, маркери, олівці, хотів ще брати книжки, бо дуже любив читати… Любив грати на гітарі, але можливості взяти її з собою не було, тому замовив укулеле й грав для своїх побратимів… Фотографував і робив гарні світлини, він бачив світ як справжній митець…».

На заході виступила Галина Агєєва, яка була викладачем Станіслава в університеті. Вона сказала, що Станіслав завжди був привітним, життєрадісним, у гарному настрої, його проєкти завжди відрізнялися від інших. Зокрема, вона згадала проєкт замку, який він підготував до захисту. Станіслав був мрійником і талановитим юнаком, дуже сумно, що так рано обірвалося його життя.

Октябрина Чемакіна, заступник декана Факультету наземних споруд і аеродромів ДУ НАУ, подякувала матері Станіслава Комара, яка виховала світлу, добру дитину і за те, що вона робить зараз у пам’ять про сина.

На захід прийшли рідні, друзі й однокурсники Станіслава, щоб згадати з повагою й вшанувати пам’ять товариша, який віддав своє життя за Україну.

Пам’ять про Станіслава назавжди залишиться в серцях всіх, хто його знав. Він був світлим промінчиком, мрійником і водночас справжнім героєм, який прагнув змінити світ на краще.

«Ми повинні бути гідними тих героїв, відомих і невідомих, які загинули в цій страшній війні, не встигши здійснити свої мрії. Вічна пам’ять Героям, які пишуть новітню історію України своєю кров’ю!» – зазначила в передмові до книги Мама Станіслава Комара.

 

 

Догори