18 квітня 2024 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася презентація книжки В. Петущака «Солоний гопак», присвячена першій навколосвітній подорожі під прапором України. Відкрила захід Світлана Шостак, завідувач відділу соціокультурної діяльності, яка зазначила, що рівно 30 років тому, у 1994 році, розпочалася перша навколосвітня подорож під прапором незалежної України, й представила учасникам екіпаж яхти з поетичною назвою «Лелітка» – науковця й мандрівника Валерія Петущака і його дружину Наталю Македон.Ці мужні, сміливі люди, нащадки справжніх козаків, вирушили в мандри під синьо-жовтим прапором, з шляхетною, патріотичною місією – розповідати світу про молоду незалежну державу Україну.
Як сказав пан Валерій, науковець за фахом і мандрівник за покликом душі, він захворів на мандри ще з дитинства, зачитуючись захопливими творами Жуля Верна. Романи письменника надихали й допомагали мріяти про навколосвітню подорож, в якій хотілося побачити на власні очі далекі, незвідані краї. Час йшов, Валерій Дісанович став висококласним фахівцем Інституту кібернетики, захистив кандидатську дисертацію, але мрія про морську подорож не полишала його. І у віці 40 років він став членом Київського крейсерського яхт-клубу й почав займатися вітрильним спортом.У складі екіпажу яхти «Гонта» брав участь у багатьох змаганнях. Перша навколосвітня подорож, в яку мандрівника запросили друзі, закінчилася невдало. І тоді пан Валерій, за його словами, заприсягся собі, що обійде навколо світу на яхті під синьо-жовтим прапором. Коли людина чогось дуже сильно прагне, весь Всесвіт іде їй назустріч. Власний бізнес Валерія Дісановича дав можливість йому заробити гроші й купити яхту, яку він назвав «Лелітка».
Спочатку капітан планував сам вирушити в далеку подорож, але, на його здивування, дружина Наталя погодилася скласти йому компанію і стала його «екіпажем», як він жартома її називає.
Яхта «Лелітка» досить невелика, і вирушати в далеку подорож було небезпечно. Але кожен відчуває океан по-своєму. Для Валерія Дісановича й Наталі Леонідівни океан – дружня стихія, вони почували себе щасливими, дивлячись на схід сонця й безмежну синю далечінь.
Капітан і його «екіпаж» зберегли любов до океану попри всі випробування, а їх було немало. Як, наприклад, 12-бальний шторм, коли в яхти відірвало штурвал і вона стала некерована, чи зустріч з піратами біля африканських берегів, коли тільки сміливість і витримка мандрівників допомогла уникнути біди. А чого варта була зустріч Валерія Дісановича з величезною акулою! Учасники заходу, затамувавши подих, слухали розповідь капітана, який страшенно розізлився на нападницю, атакував її перший і таки змусив кинутися навтікача. Під час подорожі Валерій Дісанович і Наталя Леонідівна розповідали яхтсменам з усього світу й жителям інших країн про зовсім невідому тоді державу – Україну. Вони вели свої розмови про національну історію і культуру, залишаючи теплі спогади про українців у серцях жителів інших країн. Майже на кожній митниці підкреслювали, що Україна – не Росія, а вільна незалежна держава.
Під час подорожі В. Петущак і Н. Македон зробили наукове відкриття. Наталя Леонідівна розповіла, що перебуваючи в Новій Зеландії вони звернули увагу на їхні національні орнаменти, татуювання, скатертини, які приголомшливо схожі на українські вишиванки. В українців і полінезійців багато спільного: слова, назви, культура оброблення ґрунту. У полінезійських міфах навіть залишилися згадки про те, що їхньою прадавньою батьківщиною була земля із суворим кліматом, де буває так холодно, що можна ходити по воді й чорний з білим птах не може злетіти. Опис вражаюче нагадує українські зими й лелеку. На світлинах, зроблених у Музеї народів Океанії, всі учасники заходу побачили портрети полінезійських вождів і на власні очі могли пересвідчитися, як вони схожі на українських козаків. Науковці зробили висновок, що 1500 років до н.е. частина наших предків пішла на південь і за допомогою катамаранів заселила Тихий океан.Свою розповідь мандрівники доповнили переглядом документального фільму «На дивані навколо світу», який був знятий під час подорожі.
За матеріалами щоденника дружини Валерій Дісанович написав у 2006 році захопливу книжку «Солоний гопак», яка перевидавалася два рази, один раз – польською мовою.
Експедиція тривала 4 роки, екіпаж «Лелітки» пройшов близько 30 тис. миль, його вітали три океани й 12 морів, український прапор побачили у 18 країнах світу. І є ще один, ключовий лейтмотив заходу, – безмежна любов до своєї Батьківщини, до української землі. І в цьому Валерій Петущак і Наталя Македон – чудовий приклад для наслідування для молодих поколінь.Атмосферу морських подорожей надавали заходу фотокомпозиції відомого фотографа й архітектора Артема Рябова, якими прикрасили читальну залу працівники бібліотеки.
