26 липня 2022 р. в ДНАББ ім. В. Г. Заболотного відбулася презентація монографій Олега Слєпцова «Архитектура православного храма: от замысла к воплощению», «OrthodoxChurchArchitecture: fromConcepttoImplementation», «Архітектурне проєктування і реконструкція православних храмів», присвячених сакральній архітектурі.Представляв видання Олег Слєпцов, народний архітектор України, доктор архітектури, професор, завідувач кафедри Основ архітектури та архітектурного проєктування КНУБА, президент Української академії архітектури.
Автор зауважив, що книжка «Архитектура православного храма: от замысла к воплощению» (2012) – фахове видання, що вміщує ілюстровану інформацію історико-культурного, релігійного та професійного характеру. Є четвертою книжкою з наукового доробку автора, складається з трьох частин. Автор вступної статті – Микола Мефодійович Дьомін, Народний архітектор України.
Презентуючи видання, автор акцентував увагу на тому, що він намагався розкрити основи православного храмобудування, його ідеологію, символіку, особливості архітектурно-художньої образності.
У першій частині висвітлено релігійні та культурно-історичні основи виникнення і становлення православного храму, починаючи від епохи раннього християнства. Зокрема, у книжці зроблено акцент на тому, що з виникненням Київської Русі та прийняттям православ’я в Х столітті, Київська Русь стає центром православ’я серед південно-слов’янських народів. Архітектура храмів поступово набуває власної національної індивідуальності та унікальності, відображаючи особливості художнього менталітету талановитих місцевих майстрів та будівничих. Саме в цей період були побудовані сакральні святині, серед яких Десятинна церква і Кафедральний собор св. Софії в Києві, храмові споруди Чернігова та ін. Період татаро-монгольського нашестя надовго затримав, але не зруйнував основи православ’я. Велику роль у збереженні православної культури відіграли монастирі. Незважаючи на негативні історичні процеси, будівництво православних храмів продовжувалося. Цьому сприяла діяльність Петра Могили, при ньому був відремонтований Собор св. Софії, відбудовано Трьохсвятительську церкву та церкву Спаса на Берестові в Києві. При гетьмані Івані Мазепі будувалися нові храми в Глухові, Лубнах, відбудовувалися монастирі. Навіть, коли Українська церква, у складі Російської імперії, втратила самостійність, будівництво храмів в Україні продовжувалося. У XVIII–XIXст. відмічено будівництвом Андріївської церкви в Києві, Спасо-Преображенського собору в Одесі, Успенського собору та церкви Великомучениці Варвари в Почаївській лаврі. Побудовано Володимирський собор у Києві.
Епоха антирелігійної пропаганди, закриття та розрушення храмів і монастирів у колишньому СРСР, що відбувалося з 1917 і до 1960-х рр., нанесла незчислену шкоду унікальній сакральній архітектурі, про це йде мова в книжці, а також наводиться перелік втрат багатьох знищених архітектурних пам’яток, серед яких православні церкви, собори, монастирі.
Тільки з набуттям незалежності, відбувся процес відродження релігійного будівництва, що включав реставрацію, реконструкцію та нове будівництво православних споруд.
За період з 1990–2010 рр. були відтворені київські православні святині – Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Храм Різдва Христового (Шевченківська церква) на Подолі, церква Богородиці Пирогощі та ін. Відбудовано собори в Одесі, Дніпрі, збудовано нові у Запоріжжі, Полтаві, Кривому Розі та інших містах України.
У другій частині книжки автор доводить вплив православних символів на архітектурно-художні елементи храму, що наочно демонструє ілюстративні матеріали типів, архітектурно-конструктивних особливостей та художніх образів храмових споруд України, конструктивне та композиційне значення в архітектурі храмів та храмових ансамблів та дзвіниць.
Третя частина присвячена храмам української православної церкви, у якій розглядаються містобудівні особливості розміщення православних будівель і споруд та історичні і сучасні фактори, що впливають на їхнє просторове розміщення. Історично склалося, що храм і церква завжди домінували в забудові малоповерхових поселень і розміщувались у найбільш вигідних природно-естетичних умовах.
У великих багатоповерхових містах, особливо з сучасною висотною забудовою, храму відводилася роль композиційного центру в різних планувальних рішеннях (від центру міста до житлових районів і мікрорайонів) на основі гармонійного контрасту. Особливості розміщення, функція і статус визначають і функціональне зонування території храму або храмового комплексу, яке може представляти розвинену функціонально-планувальну структуру, що яскраво ілюструють схеми.
Все це набуває підтвердження у власних роботах автора, де представлено основні архітектурно-планувальні та конструктивні характеристики спроєктованих і побудованих православних храмів. Вони всі різні, несхожі за формою, художнім образом чи об”ємом, але відмінні за функціональним наповненням – від маленької каплички, церкви – до кафедрального собору, духовно-просвітницького комплексу та монастиря.
Таким чином, книжка дає достатньо повне уявлення про історію та розвиток будівництва сакральних споруд в Україні від часів Київської Русі і до сьогодення, розкриває складності та особливості цього виду архітектурної діяльності і може стати в нагоді для студентів архітектурних вузів і духовних закладів освіти, а також зодчих, хто бажає присвятити себе справі духовного відродження України.
Представляючи книжку «OrthodoxChurchArchitecture: fromConcepttoImplementation» (2019) Олег Слєпцов зауважив, що це ґрунтовне дослідження витоків православної архітектури до сьогодення і є своєрідним узагальнюючим результатом діяльності автора з проєктування та будівництва сучасної сакральної архітектури України. Видання проілюстровано унікальними світлинами як православних будівель, так і світлинами авторських гобеленів, на яких зображено визначні сакральні споруди.
Книжка «Архітектурне проєктування і реконструкція православних храмів» (2014) – це підручник для вищих галузевих закладів освіти, у якому висвітлені найважливіші аспекти технології проєктування православного храму, від історії, традиції та канону – до творчого задуму і реалізації.
Автор акцентував увагу на тому, що головна мета написання цієї книжки – створення базової основи для навчання студентів.
В основі книжки авторський досвід проєктування православних споруд. Автор акцентує увагу майбутніх проєктувальників на важливіших складових сакральної архітектури – духовних та творчих, адже саме храмова архітектура найбільш насичена символікою, що створює цілісний архітектурно-духовний ансамбль. Підручник складається з трьох частин. У першій частині відображено історію походження і становлення православного храму у Візантії, країнах Східної Європи, включно з Київською Руссю, прослідковується спадкоємність функціональних особливостей ранньохристиянських храмів у сучасних сакральних спорудах. Розглянуто віхи розвитку православ”я в Україні, від розвитку, занепаду до відродження будівництва православних храмів. У другій частині розглядаються зміст і особливості символічної складової храмової архітектури. Третя частина репрезентує авторський досвід проєктування та будівництва православних храмів у всьому різноманітті його архітектурно-художніх трактувань.
Все це вирішує головні завдання підручника, що включає ознайомлення студентів з теоретичними та практичними основами проєктування сакральних будівель та споруд через історичний аспект, порівняльну характеристику архітектури православного храму різних країн і визначні пам’ятки православної архітектури світу та України. Студенти ознайомлюються з розвитком типології, об’ємно-просторової форми, конструктивних систем, будівельних технологій, декоративних елементів, а також вивчають сучасний досвід проєктування, реконструкції і будівництво православного храму, досліджують кращі приклади новітніх рішень архітектурної форми традиційного православного храму.
На заході були присутні члени Української академії архітектури, колеги та однодумці Олега Семеновича Слєпцова.
Традиційним доповненням до презентації стала фондова виставка «Олег Слєпцов: архітектор, художник, музикант», на якій було представлено науковий та творчий доробок автора.
Приємною несподіванкою став подарунок гобелена «Панорама Києво-Печерської лаври» (бавовна, ручне ткацтво, 85×205, 2020) бібліотеці від Олега Слєпцова. Цінна робота стане справжньою окрасою читальної зали рідкісної книги та краєзнавства.
