7 листопада 2023 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася презентація видань із серії «Невідомі периферії Києва»: «Північне Лівобережжя», «Центральне Лівобережжя», «Південне Лівобережжя».Серію «Невідомі периферії Києва» заснували краєзнавці Семен Широчин, науковець і дослідник забудови Києва радянського періоду та Олександр Михайлик, дослідник історії і архітектури України. Вони багато років досліджують історію забудови й формування житлових місцевостей Києва, фотографують залишки старовини, знаходять рідкісні знімки, розшукують авторів архітектурних об’єктів.
Зі слів дослідників, вони «люблять місто в його розмаїтті – різних епох і просторів, історій і містобудівних принципів». Вивчаючи місто, краєзнавці наразі мають своє бачення, в якому периферії займають особливе місце, бо для багатьох вони невідомі, недосліджені, забуті.Як анонсують самі автори: «Серія “Невідомі периферії Києва” розповідає про історію розбудови колишніх київських околиць, які вже давно сприймаються як органічні частини міста. Нові магістралі й робітничі будинки, ансамблі селищ і перші київські масиви, школи й палаци культури, втрачені споруди й нереалізовані задуми. Усе це стосувалося не лише центральної частини міста, а й менш відомих міських периферій».
У серії «Невідомі периферії Києва» вже видано п’ять книжок: «Голосіївський район: від селищ до масивів» (Київ. 2019), «Святошинський район: від селищ до масивів» (Київ. 2019), «Солом’янський район: від селищ до масивів» (Київ. 2019), «Новий Печерськ: місто на теренах фортеці» (Київ. 2021), «Північне Правобережжя: від селищ до масивів» (Київ. 2021).Настав час видати друком досліджений матеріал про київське Лівобережжя. Спочатку автори запланували видати одну книжку, проте обсяг тексту й ілюстрацій, знайдених ескізів і фотографій, був настільки великим, що було вирішено розділити матеріал на три томи: Північне, Центральне й Південне Лівобережжя. Межею Північного Лівобережжя києвознавці обрали Броварський проспект і північну гілку залізниці, межею Південного – південну гілку залізниці, лінію Київ-Ніжин. Простір між ними віднесли до Центрального Лівобережжя.
Олександр Михайликрозповів, що разом із співавтором Семеном Широчиним уже працював над дослідженням Лівобережжя у 2017–2018 роках, тоді самвидавом вийшли друком книжки «Невідоме Лівобережжя». Проте у виданнях було висвітлено незначну частину досліджень. Подальша робота зайняла декілька років.
Київське Лівобережжя, за словами дослідника, така собі «біла пляма», позбавлена належної уваги, на відміну від правого берега міста. Феномен Лівобережжя полягає в тому, що будучи молодим, з точки зору забудови, воно дуже давнє, з точки зору історії, – перші літописні згадки про поселення Городець Пісочний на цій території датуються ще 1026 роком. Найвіддаленіші хутори, лісництва, міські села, що згодом увійшли до складу міста, райони вцілілої старої забудови, перші «хрущовки» й експериментальні проєкти, перші висотні «панельки» й будинки-рекордсмени за довжиною і висотою, втрачені споруди й невтілені проєкти – все це представлено у виданнях.
Олександр Михайлик наголосив, що ця серія висвітлює історію і передає красу місцевостей, де живуть кияни. Місця, що не приваблюють туристів і киянами сприймаються лише як місце помешкання, мають свою цікаву історію, неоцінену й недосліджену архітектурну спадщину.
Учасники заходу дізналися нові факти про київське Лівобережжя. Зокрема, про те, що збереглося 10 споруд, зведених до 1917 року; 12 жовтня 2023 року виповнилося 100 років з моменту включення до меж Києва більшості поселень Лівобережжя; жителі села Троєщина в 1965 році за три дні перенесли сільську церкву на теперішнє місце; на вулиці Космічній споруджено першу в УРСР панельну 12-поверхівку; масив Русанівка був першим не лише в Україні, а й у тодішньому СРСР масивом, що споруджений на намивних пісках, на штучному острові; житловий масив Вигурівщина-Троєщина планувався бути найбільшим у УРСР, і споруджений лише частково, друга його частина мала постати на місці села Троєщина.Олександр Михайлик розповів про історичний шлях місцевості від перших поселень до 40-х років ХХ століття. Приємним сюрпризом для учасників заходу став показ відеоролика з виступом дослідника Семена Широчина, який продовжив розповідь О. Михайлика й розповів про забудову Лівобережжя від 40-х років ХХ століття й до сьогодення. Приємною несподіванкою став книжковий дар Олександра Михайлика бібліотеці –це книжка О. Повстенка «Катедра св. Софії у Києві» (Нью-Йорк. 1954). Також О. Михайлик від Семена Широчина передав бібліотеці в дар комплект листівок із зображенням млинів і нове видання С. Широчина «Архітектурний путівник. Київ 100 визначних будівель з 1925 року» (Берлін. Київ. 2023).
Інформаційним супроводом заходу стала фондова виставка «Київ знайомий та незнайомий», підготовлена фахівцями бібліотеки.
