17 грудня 2025 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася лекція Михайла Кальницького «Проблиски й затемнення архітектора Ейснера».
Відкрила захід Світлана Шостак, завідувач соціокультурного відділу, яка представила автора лекції Михайла Кальницького, відомого історика, києвознавця, літератора, журналіста, автора книжок, журнальних і газетних матеріалів з історії столиці та її місцевостей, вулиць і споруд Києва, архітектури й видатних особистостей міста. Також зазначила, що учасники заходу почують нові архівні дослідження М. Кальницького, що заповнять деякі прогалини в біографії архітектора Володимира Володимировича Ейснера.
Як зазначив на початку лекції Михайло Борисович: «є на Контрактовій площі Києва будівля, яка вражає навіть найвибагливіших знавців архітектури. Це колишній прибутковий будинок Грецького Катерининського монастиря, який разом із дзвіницею церкви св. Катерини створювали єдиний ансамбль».
Автором цього шедевру був київський губернський архітектор початку ХХ століття Володимир Ейснер. Київський етап творчої біографії зодчого залишається майже не розкритим. Володимир Володимирович Ейснер – інженер, архітектор, художник, мав австрійське походження. З Австрії до російської імперії у свій час переїхали його дід і бабуся, батько Володимир Іванович був титулярним радником. Здобувши освіту архітектора в Петербурзький академії мистецтв, Володимир Ейснер отримав запрошення на роботу в Україні.
М. Кальницький розповів деякі цікаві подробиці сімейної хроніки В. Ейснера. Зокрема, про те, що під час навчання він закохався в Надію Родіонову, дочку чернігівського губернатора, жінку з яскравим й імпульсивним характером. Разом вони втекли в Орел, де таємно повінчалися. Після народження сина Олексія і примирення родини Надія повернулася до Чернігова, а згодом до Києва, де працював чоловік.
М. Кальницький припускає, що саме за підтримки й протекції тестя архітектор займав впливові посади. Перебуваючи в Києві, архітектор Володимир Ейснер брав участь у кількох архітектурних конкурсах, але ці проєкти так і не були реалізовані.
Самим відомим його творінням був і залишається комплекс колишнього Греко-Синайського монастиря на Контрактовій площі – дзвіниця й прибутковий будинок, зведені в 1912–1913 роках.
Архітектор Володимир Ейснер створив справжній шедевр, в якому гармонійно поєдналися інновації будівельних технологій того часу й елементи стилю модерн із вкрапленням ампіру. Деякі сучасники вважають прибутковий будинок найкращою будівлею Києва початку ХХ століття.
Після революційних подій і втрати монастирем своєї сакральної ролі, прибутковий будинок кілька разів змінював призначення. Після 1926 року в будівлі розміщувалися почергово музей промислової продукції, інститут, завод, театр. Кожна епоха залишала свій відбиток, але фундаментальна краса будівлі залишалася незмінною. Зараз будівлю й дзвіницю займає Національний банк. За його кошти в 1990-ті роки здійснено ґрунтовну реставрацію. Архітектори Юрій Дмитревич і Микола Стеценко вдихнули нове життя в історичну спадщину. Ця праця була настільки вправна й професійна, що її відзначили Державною премією в галузі архітектури.
Михайло Кальницький супроводжував розповідь унікальними світлинами й зачитував фрагменти з архівних документів. Саме робота в архівах дозволила йому з’ясувати дату й місце народження архітектора В. Ейснера – 8 грудня 1875 року, місто Новочеркаськ російської імперії. Тож захід у бібліотеці стала символічною даниною пам’яті архітектору, який створив справжній архітектурний шедевр, що й донині є окрасою міста.
Інформаційним супроводом лекції стали унікальні матеріали з фонду бібліотеки, що експонувалися на фондовій виставці «З історії Свято-Катерининського Грецького монастиря на Подолі», серед яких книжки, періодичні видання й фотоматеріали.
