Ілля Юхимович Рєпін – російський художник-реаліст українського походження, який зробив значний внесок у розвиток світового художнього мистецтва.

Народився Ілля Юхимович Рєпін 5 серпня (24 липня) 1844 р. в м. Чугуєві (нині Харківська обл.) в родині військового поселенця, вихідця зі старовинної козацької родини. Його мати утримувала невелику елементарну школу, в якій майбутній художник навчився грамоті. Освіту він здобував у міській церкві в паламаря, потім вступив до місцевої школи військових топографів, де навчався до тринадцятирічного віку.
У 13 років він уже малював портрети з натури. Він вступив на навчання до художника П. Бунакова, який мешкав у цих краях і займався церковним живописом. У 16 років він опанував живопис і виконував замовлення з розпису церков у окрузі.
Протягом листопада 1863 р. – серпня 1864 р. І. Рєпін навчався в рисувальній школі, а в 1864 р. вступив у Петербурзьку Академію художеств. До закінчення академії в 1869 р. художника нагородили п’ятьма медалями, малими і великими, за малюнки, ескізи та етюди. Цікавим є той факт, що увесь час перебування в академії він жив на кошти, зароблені власною працею.

Першу золоту медаль І. Рєпін отримав за дипломну роботу «Воскрешение дочери Иаира» (1870-1871). Картина залишилася незавершеною. У 1870 р. І. Рєпін їздив на береги Волги з метою зібрати матеріали для картини «Бурлаки на Волге». Перший варіант картини завершений у 1870-1871 р. Влітку 1872 р. він вдруге їздив на Волгу і переписав картину, зберігши його композицію. Вперше цю картину показували на виставці в Росії 1873 р., згодом – на виставках у Відні (1873), Парижі (1878). Ця картина принесла І. Рєпіну популярність у країнах Європи. Після закінчення академії художник написав серію портретів різних слов’янських композиторів, які замовив йому модний готель Москви «Славянский Базар» для великої концертної зали. Після цього, як стипендіат, з метою вивчення давнього та сучасного мистецтва він відвідує різні міста Європи: Мюнхен, Флоренцію, Рим, Неаполь, Париж.

За роки подорожі молодий художник написав пейзажні етюди, декілька портретів, дві великі багатофігурні композиції «Парижское кафе» (1875) і «Садко в подводном царстве» (1876). За останню з названих картин він отримав звання академіка живопису (1876). Влітку 1876 р. І. Рєпін повернувся до Петербурга. Восени цього ж року відвідав м. Чугуїв де вивчав народне селянське життя. Тут він розпочав роботу над селянською тематикою, яка пізніше увінчається картиною «Крестный ход в Курской губернии». У 1878 р. художник переїхав до м. Москви. З 1882 р. І. Рєпін мешкає у столичному на той час Петербурзі. У цей період його творчості він написав найвідоміші свої твори. За творчі досягнення І. Рєпін став членом Товариства пересувних художніх виставок – творчої спілки, що об’єднувала на реалістичній основі найбільш значимих митців зображального мистецтва другої половини ХІХ ст.

Серед картин, написаних художником, що виставлялися на пересувних виставках: «Искушение» (1877), «Правительница царевна София Алексеевна через год после заключения ее в Новодевичьем монастыре во время казни стрельцов и пытки ее прислуги» (1879), «Вечерницы» (1881), «Проводы новобранца» (1882), «Крестный ход в Курской губернии» (1883), «Нигилисты» (1883), «Не ждали» (1884), «Иоанн Грозный и сын его Иван 12 ноября 1581 года» (1885), «Выбор царской невесты» (1885), «Прогулка с проводником на южном берегу Крыма» (1887), «Собирание букета» (1887), «Святой Николай Чудотворец, избавляющий от смертной казни трех невинно осужденных в городе Мурах Ликийских» (1888), «Чудотворная икона» (1893), «Минин» (1894), «Дуэль» (1899), «Иди за мной, Сатано!» (1901) та ін. Переважна більшість із цих картин написана на побутову тематику, проте є винятки – роботи на історичні та релігійні теми.

Поряд із цими картинами І. Рєпін виконав значну кількість портретів, серед яких визначне місце (як за кількістю, так і за художнім виконанням) посідають портрети осіб, які мали визначальне місце в суспільному житті тих часів: письменники, митці, релігійні та громадські діячі. Серед них портрети: І. Тургенєва, В. Стасова, В. Гаршина, В. Соловйова, Л. Толстого, М. Ге, І. Крамського, Г. Мясоєдова, М. Мусоргського, М. Писарєва, В. Самойлова, М. Пирогова, П. Третьякова, І. Толстого та ін.
У 1880, 1888, 1890 роках І. Рєпін подорожував по Україні та Кубані. Він користувався порадами і збірками історичних речей запорожців відомого українського історика Д. Яворницького та колекціонера В. Тарновського. Маршрут першої поїздки Україною для нього розробив історик М. Костомаров.
У 1900 р. художник оселився на березі Фінської затоки в селищі Куоккала (нині Рєпіно) поблизу Петербурга. Тут пройшли останні тридцять років його життя та творчої праці.
Восени 1907 р. І. Рєпін відвідав рідне м. Чугуїв. У 1908 р. він пише картину «Чорноморская вольница», яка викликала неоднозначні оцінки критиків.
Помер І. Рєпін 30 вересня 1930 р. у власній садибі «Пенати» (нині на території Фінляндії). За заповітом, тіло поховали в парку садиби без труни. На могилі (за заповітом художника) висадили дерево.

Список використаної літератури:
1. Бєлічко Ю. Україна в творчості І. Ю. Рєпіна / Ю. Бєлічко. – К. : Мистецтво, 1963. – 125 с. : іл. – Бібліогр.: с. 110-121.
2. Волошин М. О Репине / М. Волошин. – М. : Оле-Лукойе, 1913 (Тип. Русского Т-ва). – 64 с.
3. Затенацький Я.П. І. Ю. Рєпін і Україна / Я. П. Затенацький // Образотворче мистецтво. – 1940. – № 10. – С. 4-6 : рис.
4. Илья Ефимович Репин / Экспедиция заготовл. гос. бумаг. – СПб. : [б. и.], 1894. – VIII, 28 с. : ил., 7 вкл. л.: литограф., фотограв. – (Русские художники). – (в пер.).
5. Илья Репин. Живопись. Графика : [альбом] / авт. предисл. Г. Ю. Стернин ; сост.: Н. А. Ватенина [и др.] ; худож. А. И. Бородин. – Л. : Аврора, 1985. – 290 с. : ил. – Библиогр.: с. 285.
6. Меламуд Ш. Невідомі роботи І. Ю. Рєпіна / Ш. Меламуд // Образотворче мистецтво. – 1940. – № 11. – С. 15-19 : рис.
7. П.К. Ранній портрет І. Ю. Рєпіна / П.К. // Образотворче мистецтво. – 1940. – № 4. – С. 30-31 : рис.
8. Павловский А.А. Илья Ефимович Репин = “Le peintre Repine”, par A. Pavlowski. : Оттиск из журн. “Искусство и Худож. Промышл.” за 1902 г. / А. А. Павловский. – СПб. : [б. и.], 1903. – [16] с.
9. Побожій С.І. Ілля Рєпін і Сумщина : монографія / С. І. Побожій. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ” , 2009. – 107 с. : кольор.іл.
10. Репин : [альбом] / авт. текста и сост. Е. Н. Евстратова. – М. : ОЛМА Медиа Групп, 2008. – 127 с. : ил. – (Галерея гениев).
11. Репин И.Е. Воспоминания, статьи и письма из заграницы И. Е. Репина / под ред. Н. Б. Северовой. – СПб. : [б. и.], 1901 (Коммерч. Скоропеч. Е. Тиле). – 269 с.
12. Федоров-Давыдов А.А. Илья Ефимович Репин : [альбом] / А. А. Федоров-Давыдов ; ред.: А. Б. Авилова, Н. А. Ракова. – Изд. второе, доп. – М. : Искусство, 1989. – 120 с. : цв. ил. – Рез.: англ.
13. Чуковський К.І. Ілля Рєпін / К. І. Чуковський. – К. : Мистецтво, 1988. – 165 с. – Бібліогр. в прим.: с. 162-164.