3 липня 2025 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася лекція Вікторії Ляшенко й Олександра Візерського «Родина Стефана Васильовича Кульженка». Відкрила захід Наталія Світла, директор бібліотеки, яка повідомила, що захід присвячений родині Стефана Васильовича Кульженка, відомого книговидавця, просвітителя, мецената. Талант родини книговидавців широко представлений на фондовій виставці, що складають книжкові пам’ятки. Появі цього скарбу бібліотека завдячує першій директорці бібліотеки – Марії Іванівні Вязьмітіній, яка стала ініціатором передачі особової бібліотеки Стефана Кульженка, що зберігалася в бібліотеці Спілки радянських архітекторів УРСР до новоствореної бібліотеки Академії архітектури УРСР у лютому 1944 року.
Наталія Світла представила учасникам заходу лектора – Вікторію Ляшенко, архівіста І категорії відділу довідкового апарату та обліку документів Центрального державного історичного архіву України, яка займається дослідженням біографій відомих киян, є автором численних статей з історії Києва та книжки «Історія родини Крістер», презентація якої відбулася в бібліотеці в 2023 році.
Також вона представила співавтора – Олександра Візерського, науковця, студента 3 курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який займається дослідженням архівних документів, генеалогією, дослідженням родоводів. Також він захоплюється дослідженням архітектурної спадщини й історичної забудови міста Києва.
На початку лекції пані Вікторія зазначила, що ця лекція благодійна й має на меті зібрати кошти на відновлення втраченого надгробного хреста на могилі Кульженка Стефана Васильовича.
Як зазначила В. Ляшенко про Стефана Кульженка є багато статей, є книжка В. Величко «Київ Кульженків». Інтерес до вивчення родини Кульженків виник не випадково, по-перше, вони зробили неоцінимий внесок у національне книговидавництво, яке припало на другу половину ХІХ століття – першу третину ХХ століття. По-друге, зацікавленість була пов’язана з дослідженням родини Крістерів, які свого часу були сусідами й мали спільну нерухомість. Але багато цікавих, до цього часу невідомих фактів про родину Кульженків вдалося розшукати зовсім недавно. Наприклад, день народження Стефана Кульженка. З багатьох бібліографічних джерел відомо, що його день народження 24 грудня 1836 року (за с. ст.) або 5 січня (за н. ст.) 1837 року в м. Баришівці Переяславського повіту Полтавської губернії. Більш того, на державному рівні день народження Кульженка Стефана Васильовича відзначався 5 січня, зокрема у 2017 році відзначали його 180 річчя від дня народження.
Але, як зазначив О. Візерський, всі зазначені дати народження базуються на вторинних джерелах й акцентував на прижиттєвій біографії «Полвека у печатного станка. Стефан Васильевич Кульженко: научное издание», яке видав син С. Кульженка – Василь Кульженко під псевдонімом В. С. Васильєв. Видання датується 1904 роком, але фактично видано після смерті С. Кульженка в 1906 році. Незважаючи на велику кількість публікацій про С. Кульженка, саме це видання залишається поки більш повним джерелом, яким можна користуватися. Потрібно пам’ятати, що біографія складається більше з оповідок, які можна брати до уваги, але не можна довіряти їм стовідсотково. Біографія пишеться з пам’яті, коли людина пригадує, що, коли було. Добре, якщо вона спирається на якийсь нотатник або щоденник. Зазвичай це все людина відтворює, згадуючи, але це не завжди є достовірно.
Тому на прикладі прижиттєвої біографії бажано підтвердити вказані дані першоджерелом, у даному випадку метричним записом дати народження С. Кульженка. О. Візерський зазначив, що досліджували метричні записи саме в Баришівці, де на момент його народження діяло чотири церкви – Благовіщення Пресвятої Богородиці, Преображення Господнього, Трійці, Різдва Пресвятої Богородиці, кожна з яких вела метричні книги із записом про народження. До наших днів збереглися метричні книги тільки церкви Різдва Пресвятої Богородиці, з 1835 по 1848 рік, які зберігаються в Державному архіві Полтавської області.
У 2021 році В. Ляшенко надіслала запит до цього архіву стосовно запису в метричній книзі про народження С. Кульженка й працівники архіву не знайшли відповідного запису.
Пошуки продовжив О. Візерський, який натрапив на статтю в старому журналі про те, що батько Василь Кульженко жив у Києві, займався виноробством. Тому він припустив, що метричні записи про народження Стефана потрібно шукати саме в Києві. Так, у метричних книгах церкви Преображення Господнього або церкви Спаса на Берестові міста Києва було виявлено першоджерело, в якому записано, що 23 грудня 1836 року в Полтавській губернії міста Переяслава в міщанина Кульженка Василя Івановича й законної його дружини Катерини Кирилівни народився син Стефан. Тобто в прижиттєвій біографії зазначено 24 грудня, а в метричній книзі чітко записана дата – 23 грудня за старим стилем, або 4 січня за новим, місце народження – місто Київ. Цей факт виявлено тільки під час детального вивчення біографії Стефана Кульженка. Тому дуже важливо завжди намагатися відшукати першоджерело.
Продовжила лекцію В. Ляшенко, яка зазначила, що в Стефана Кульженка були рідні сестра й брат, відомості про яких також вдалося відшукати по метричним записам. Брат, Олександр Васильович, народився 20 листопада 1840 року, помер 28 листопада 1868 року, похований на Кириличному кладовищі. Сестра, Марія Василівна, народилася 18 липня 1843 року в Києві. Вона пережила двох братів, але дати смерті поки не вдалося відшукати. У Стефана Васильовича було дві дружини. У шлюбі з першою дружиною Криченко Параскевою Семенівною народилося шестеро дітей. Первісток Сергій народився 11 вересня 1860 року. Через півтора року 1 квітня 1862 року народилася донька Марія. Третя донька, Клеопатра, народилася 16 жовтня 1863 року, яка померла дуже рано – 18 серпня 1864 року. Син Василь народився 2 лютого 1865 року. Вдалося відшукати метричний запис про народження Олени Стефанівни, це 23 травня 1867 року. Вона померла 24 серпня 1868 року й похована на Байковому кладовищі. Остання дитина в цьому шлюбі – Кульженко Олексій Стефанович народився в 1870 році.
У другому шлюбі з Марією Федорівною Мироновою народилося троє дітей. У метричних книгах є запис про народження Єлизавети 17 жовтня 1872 року. Через два роки народився син Петро, дата народження 16 червня 1874 року, який прожив менше року. Останній метричний запис зберігся про народження Михайла Стефановича, який народився 1 вересня 1886 року.
Життя Стефана Кульженка закінчилося 16 січня 1906 року, на 70 році життя через серцеву недостатність.
У книжці Віктора Жадька «Некрополь на Байковій горі» (Київ, 2008) є світлина надгробку з хрестом на фото, датованим 2007 роком, у наступному році хреста вже немає. За могилою довгий час не доглядали. Важливо пам’ятати, бо, як зазначила пані Вікторія «без минулого, немає майбутнього». Тому відтворення хреста на могилі Стефана Кульженка – це своєрідна пошана людині, яка залишила вагомий внесок в історії міста Києва.
Лекція була дуже змістовною і висвітлила нові невідомі факти про родину Стефана Кульженка.
Учасників заходу вразили експонати фондової виставки «Творчий доробок родини Кульженків», яку підготували працівники бібліотеки, серед яких раритетні видання типографії Кульженка – унікальні альбоми про Київ, книжки, періодичні видання, а також сучасні видання про родину відомих книговидавців.
