У центрі Києва на вул. Богдана Хмельницького, 68 (на розі з вул. Михайла Коцюбинського) знаходится житловий будинок письменників –«Кооператив “Робітник літератури”» (Роліт). Зведена у два етапи спорудастилістично демонструє особливості радянської архітектури кінця 1920-х – середини 1930-х рр. та поєднує в собі риси стилів конструктивізм такласицизм.
У 1930–1931 рр. архітектори В. Кричевський та П. Костирко розробили проєкт майбутнього будинку Роліт. При проектуванні було розроблено і застосовано новаторський прийом органічного зв”язку композиції будівлі з існуючим рельєфом, в основу якого було покладено «ступеневу композицію». Архітектори розробили «систему динамічних перепадів архітектурних об’ємів, які в найвищому рівні вивершувалися гармонійним заокругленням головного фасаду» [9, с. 346]. Як зазначає Л. Василенко, В. Кричевський створив будівлю, яка є творчим переходом від народно-стильового напрямку до новаторського. Проте, спроєктований фасад будівлі довелося спрощувати, через урізання початкового кошторису будівництва. За словами В. Павловського, архітектори створили новий фасад у «функціонально-конструктивному стилі, з лише небагатьма додатками для оживлення зовсім аскетично-сухих ліній та площин будівлі» [8, с. 93]. Наступні корективи проєкту були зумовлені внесенням змін до будівельного статуту та призвели до зменшення висоти стелі, розмірів вікон та дверей, кімнат, ширини коридорів.
Як зазначають у своїй статті С. Цалик та П. Селігей, збудований в 1931–1934 рр. перший корпус будинку Роліт відрізнявся від проекту: замість передбачених 56 квартир було збудовано 60, не було зведено напівкруглий еркер на всі поверхи та майданчик зі сходами вздовж фасаду. Будівля, яка простягається уздовж вулиці М. Коцюбинського– п”яти-, шестиповерхова з п’ятьма під’їздами. Її було вирішено на основі типової двоквартирної секції [2, с. 108].
Головними архітектурними засобами вираження будинку є вертикалі і горизонталі, ритм горизонтальних конструкцій. Житловий фонд налічував6 чотирикімнатних, 35 трикімнатних та 19 двокімнатних квартир [10, с. 173]. За словами інженера М. Булави, при проведенні будівельних робіт було застосовано механізоване приготування розчину та підіймання матеріалу, використовувались допоміжні механізми – бетономішалки, циркулярки, транспортери.
Зведений будинок майже відразу було піддано критиці за нерозробленість та простоту фасаду, занижену висоту, низькі стелі, погану пропорцію вікон та дверей [7, с. 26]. В. Павловський у своїй праці зазначає, що сам В. Кричевський характеризував цей будинок «як надмогильний пам”ятник усьому тому періодові»[8, с. 93].
У 1935–1939 рр. тривала друга черга будівництва. За проєктом архітектора М. Сдобнєва добудівлі на вул. М. Коцюбинського прибудовано шести-, семиповерховий наріжний об”єм на червоній лінії вул. Б. Хмельницького. Будівля виконана із застосуванням рис стилю радянський неокласицизм. Фасади тиньковані та розмічені під руст, півциркульні вікна з наличниками та замковими каменями, шість пілястр композитного ордера, орнаментальні композиції, міжповерховий та вінцевий карнизи [11, с. 172].
Загальна об’ємно-планувальна структура нового будинку складалася з трьох об’ємів, один з яких мавверхню терасу, де планувалося відкрите літнє кафе.Корпус мав у центрі об’єм тримаршової сходової клітини, а також дві двомаршові клітки з виходом з боку подвір’я. За словами Л. Барабаш, на кожному поверсі розташовувались чотири- та п’ятикімнатні квартири. П’ятикімнатні квартири спроектовано за принципом «амфіладності» за винятком дитячої кімнати, розташованої в глибині квартири. В чотирикімнатних квартирах теж відсутні прохідні кімнати. Цокольний поверх оздоблений коростенським сірим гранітом.
Сьогодні будинок Роліт прикрашає значна кількість меморіальних дощок видатним українським діячам, зокрема, письменникам О. Копиленку (1959, архітектор І. Шмульсон), П. Кочерзі (1960, архітектор П. Захарченко), І. Микитенку (1962, архітектор Т. Трегубова), М. Рильському (1965, скульптор П. Остапенко), Ю. Яновському (1958, архітектор І. Шмульсон) та ін. [5, с. 61, 63, 71, 82, 97].
Список використаної літератури:
1.Барабаш Л. Д. Друга черга “Роліту” / Л. Д. Барабаш // Архітектура Радянської України. – 1940. – №4. – С. 5-8 : фот., план.
2. Будинок ЖБК “Роліт”, в якому проживали відомі письменники / Л. Гаврилюк [та ін.] // Пам’ятки Києва : путівник : (за матеріалами “Зводу пам’яток історії та культури м. Києва”) / Київ. міська держ. адмін. – Київ, 1998. – С. 108–109 : іл.
3. Булава М. Н. Житлове будівництво столиці / М. Н. Булава // Будівництво. – 1934. – №5/6. – С. 8–10 : табл., іл.
4. Василенко Л. Г. Врахування міського середовища в реалізаціях київських архітекторів 1920-х – поч. 1930-х років / Л. Г. Василенко // Сучасні проблеми архітектури та містобудування : наук.-техн. зб. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури ; відп. ред. М. М. Дьомін ; редкол.: М. М. Габрель [та ін.]. – Київ, 2016. – Вип. 46. – С. 39–43. – Бібліогр.: 4 назви.
5. Галайчук А. М. Розповідають художньо-меморіальні дошки Києва : путівник-довід. / А. М. Галайчук. – Київ : Мистецтво, 1966. – 112 с. : іл.
6. Ерофалов–Пилипчак Б. Л. Архитектура советского Киева / Б. Л. Ерофалов-Пилипчак. – Киев : Изд. дом А+С, 2010. – 639 с., [26] вкл. л. : ил., цв. ил. – Библиогр. в подстроч. примеч. – Библиогр.: с. 618–637.
7. Кравцов Ст. Архітектурне непорозуміння. Будинок письменників і літераторів “Роліт” / Ст. Кравцов // Соціалістичний Київ. – 1935. – № 9. – С. 26–27 : фот.
8. Павловський В. Василь Григорович Кричевський : життя і творчість : монографія / В. Павловський ; Укр. Вільна акад. наук у США. – Нью-Йорк : Укр. Вільна акад. наук, 1974. – 222, [131] с. : кольор. іл.
9. Рубан-Кравченко В. В. Кричевські і українська художня культура ХХ століття. [У 3 ч.]. Ч. 1. Василь Кричевський / В.В. Рубан-Кравченко. – Київ : Криниця, 2004. – 702 с. : іл.
10. Цалик С. Дім на горі. “Роліт” – житло для письменників / С. Цалик, П. Селігей // Київ. – 2002. – № 1/2. – С. 160–174.
11. Федорова Л. Д. Київ : архітектур. портрет / Л. Д. Федорова, І. В. Прокопенко. – Київ : Саміт-книга, 2021. – 224 с. : кольор. іл.
