Сант’яго Калатрава (Santiago Calatrava) – відомий іспанський архітектор, скульптор, інженер. Його стиль критики визначають як романтичний хай-тек або біо-тек і називають «новою інтелектуальною архітектурою», «житловими скульптурами», «формами, народженими самою природою».
Творіння архітектора Сантьяго Калатрави унікальні й досить впізнавані – плавні біонічні форми, що мають чіткий каркас. У цьому дивовижному поєднанні простежується певна філософія, що вчить дбайливому ставленню до природи. Автор замислюється не лише про естетичний і технічний бік своїх проектів, а й приділяє велику увагу їхній інтеграції в природне середовище.
Про це яскраво свідчить його проект концертного залу Auditorio de Tenerife (Санта-Крус-де-Тенерифе, Іспанія, 2003). «Будівля-перфомансу» виконана в стилі біо-тек і виглядає настільки незвично, що її можна віднести до арт-об’єктів. Форма будівлі вражає своїм сміливим поєднанням об’ємів ліній, пропорцій, фактур і одночасно нагадує океанську хвилю або лист екзотичної рослини.
Архітектор майстерно поєднує емоційність і свободу художника із суворою дисципліною і раціональністю будівельника-практика, а досвід скульптора допомагає йому глибше бачити й втілювати в об’єкті пластику форм.
Створенню макету телевізійної вежі Torre de Comunicacions de Montjuic (Барселона, Іспанія, 1989−1992) передувала авторська скульптура, що уособлює атлета, який тримає олімпійський вогонь. Відкриття телевежі, відомої ще як «Вежа Калатрави», було приурочене до відкриття XXV Літніх Олімпійських ігор у Барселоні. Проект настільки сподобався публіці, що архітектор отримав престижне замовлення на реконструкцію спортивного комплексу в Афінах у 2001−2004 роках.
Відмінною рисою більшості проектів Сант’яго Калатрави є складне й водночас нестандартне конструктивне рішення, що балансує на межі архітектури й інженерії.
Тому, варто зазначити, що незважаючи на труднощі, пов’язані із часовими й бюджетними межами, реконструкція Олімпійського комплексу в Афінах (Греція, 2001−2004) стала своєрідним архітектурним рекордом – спорудженням найбільшої стадіонної покрівлі у світі. Дві її опорні «мостові» арки, у вигляді параболи легкоатлетичного диску, сягають висоти 60 м. Вони підтримують звід гігантського куполу з ламінованого скла. Виконаний у характерній для Калатрави манері «стадіон-метелик» приніс автору світове визнання й став архітектурним символом Олімпіади-2004.
Першим житловим будинком, спроектованим Сантьяго Калатравою, став хмарочос HSB Turning Torso (Мальме, Швеція, 2005). На створення найвищої висотки Скандинавії архітектора знову надихнула скульптура «Twisting Torso». Кожен поверх цієї 190-метрової будівлі має п’ятикутну форму з вертикальним ядром, що підтримується зовнішньою сталевою конструкцією. У нижніх двох сегментах розташовані офіси, з третього по дев’ятий сегмент займають розкішні апартаменти. На архітектурній виставці в Каннах 2005 року Turning Torso визнаний найкращим житлом у світі.
Сантьяго Калатрава вже давно став культовим архітектором сучасності. Ним реалізовано понад 70 архітектурних об”єктів, багато з яких стають символами тих міст, де вони побудовані.
Знаковим для Сантьяго Калатрави став проект унікального культурного комплексу Ciudad de las Artes y las Ciencias (Місто мистецтв і наук Іспанія, 1991−2000/1996−2006). Цей футуристичний комплекс, який ще називають «Містом майбутнього», – найвідоміше й найпопулярніше місце у Валенсії.
Першою будівлею комплексу став планетарій L”Hemisferic (Хемисферик, 1998), що об’єднав під своїм дахом планетарій, кінотеатр iMax і залу лазерних шоу. Його форма нагадує велике око, око мудрості, що спостерігає за всесвітом – символ пошуку знань і неосяжного бажання людини зазирнути в незвідані світи. 
Наступна будівля містечка – інтерактивна споруда Museo de Ciencipe Feiipe (Музей науки принца Філіпа, 2000). Ззовні вона нагадує скелет велетенського кита, всередині вміщено багато цікавих інсталяцій, що демонструють розвиток науки й техніки, зали із дзеркальною поверхнею для виставок і показів наукових фільмів.
Для проведення оперних і балетних постановок, музичних концертів, театральних перфомансів зведений найбільший у містечку Palau de les Arts Reina Sofia (Палац Мистецтв королеви Софії, 2006). Яскравий, несподіваний образ споруди викликає різні асоціації, одна із яких – шолом іспанського конкістадора – найочевидніша. 
Однією з локацій у містечку є оранжерея L’Umbracle (Умбракл, 2000), що виконує одночасно функції ботанічного саду й художньої галереї. У будівлі можна насолодитися красою ставків, пішохідних доріжок, садів і сучасних скульптур. L”Umbracle є найулюбленішим і найпопулярнішим місцем для фотосесій. 
Крила – особлива й улюблена тема для архітектора Калатрави. Його білі, легкі, ажурні конструкції мостів у вільному леті прагнуть досягнути до неба. «Міст-крила», «міст-арфа», «міст-сонячний годинник» архітектора сьогодні можна побачити в різних куточках світу від Буенос-Айресу до Єрусалиму.
Захоплює те, з якою легкістю й майстерністю Сантьяго Калатрава створює свої проекти, за якими стоїть титанічна праця й сила розуму. Він не боїться експериментувати й реалізовує те, щодлябагатьох залишається нездійсненним.
Використана література:
1. Лебедько С. Калатрава: мастер необычных конструкций / С. Лебедько // БудМайстер. – 2005. – № 15. – С. 44–46 : цв. ил.
2. Лялюк И. Центр искусства и науки в Валенсии / И. Лялюк // Ватерпас. – 2004. – № 1. – С. 14, 16, 17.
3. Мосты, вокзалы и аэропорты зарубежного изготовления // А.С.С. – 2003. – № 6. – С. 106–109, 118.
4. Ненашева Е. Валенсия: искусства и науки Сантьяго Калатравы / Е. Ненашева // A+C: Art+Construction (Архитектурные конструкции). – 2004. – № 3 – С. 23.
5. Turning TORCO, або Шведський крученик Калатрави // A+C: Art+Construction. – 2007. – № 4. – С. 76.
6. Jodidio Ph. Calatrava: Santiago Calatrava : complete works (1979–2009) / Philip Jodidio. – Köln ; Hong Kong ; London : Taschen, 2009. – Р. 199, 220, 222, 236–237, 339, 412, 476, 485, 490.
7. Ivy R. Calatrava speaks / Robert Ivy // Architectural Record. – 2000. – № 7. – P. 70–89, 258.
8. Tzonis A. SantiagoCalatrava / Alexander Tzonis // Architectural Record. – New York, 2005. – № 5. – P. 162, 165.
9. Bernstein F. A. Santiago Calatrava / Fred А. Bernstein // Architectural Record. – 2012. – № 8. – P. 23, 25.
