13 березня 2026 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася презентація книги протоієрея Андрія Власенка та Світлани Степанової «Сад українського модерну. Українська стилістика в архітектурі першої половини ХХ ст.», що вийшла друком у 2025 році в Харкові у видавництві Олександра Савчука.
Модератором заходу виступив Олександр Савчук – відомий український видавець, культуролог, кандидат філософських наук, викладач Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Він розповів про власне захоплення найяскравішим напрямом української архітектури ХХ ст. – українським архітектурним модерном – і привітав авторів видання – протоієрея Андрія Власенка та пані Світлану Степанову – з появою цього першого й поки що єдиного ілюстрованого каталогу кількох сотень будівель у стилі українського модерну, що розташовані по всій Україні та за її межами.
«Розкішний альбом, який, на мою думку, стане певною відправною точкою для майбутніх досліджень, пошуків, аналізу і, безумовно, критики», — зазначив Олександр Савчук. – «Висловлюємо подяку всім, хто долучився до створення цього видання».
«Ми – піонери у дослідженні величезного й потужного пласту нашої культури – українського модерну. Свідомо працюємо над цією темою разом із дружиною та співавторкою ще з середини 1990-х років. Цей альбом – плід тридцятирічних зусиль. У ньому представлено 578 пам’яток – від Херсона до Закарпаття, від Львова до Черкащини: будинки, пам’ятники, стели, розписи цивільних і церковних споруд», – розповів Андрій Власенко.
Презентуючи альбом, отець Андрій заглибився в історію цього неповторного стилю. Як зауважив автор, самобутня українська архітектура завжди формувалася в непростих історичних реаліях. В основу українського модерну лягли давньоруська та сакральна народна дерев’яна архітектура, а також українське бароко.
Першим зразком стилю вважають будинок Полтавського губернського земства, зведений у 1903–1908 рр. архітектором Василем Кричевським. Головним теоретиком стилю був етнограф, художник і графік Опанас Сластіон. На Полтавщині та Чернігівщині подекуди збереглися його найвідоміші роботи – серія земських (початкових) шкіл. За допомогою світлин з альбому Андрій Власенко продемонстрував найхарактерніші риси українського модерну: шестикутні трапецієподібні вікна, високі шатрові дахи, подібні до дахів народних хат, кольорова майоліка – різновид кераміки з розписною глазур’ю, рослинним і геометричним орнаментом.
Стиль українського модерну продовжував існувати в Україні значно довше, ніж у Європі, що є дивним, зважаючи на те, що в СРСР цей напрям вважався націоналістичним і занепадницьким. Спадщина цього стилю офіційно не вивчалася, писати про нього в пресі було заборонено, а будівлі перебудовували або знищували. Лише завдяки таким ентузіастам, як видатний дослідник вітчизняної архітектури Віктор Чепелик, ми нині маємо науковий перелік будівель у стилі українського архітектурного модерну.
Співавторка видання Світлана Степанова розповіла, що вони поставили собі за мету віднайти й зібрати воєдино розкидані по Україні та світу зразки українського модерну. «Саме книга Віктора Чепелика “Український архітектурний модерн”, видана після смерті автора у 2000 році, дала додатковий імпульс нашим пошукам», – зауважила дослідниця. Вона поділилася спогадами про цікаві події та зустрічі, що супроводжували багаторічну дослідницьку роботу, розповіла про найяскравіші зразки стилю та наголосила на важливості подальшого їх вивчення і збереження.
Автори збирали як будівлі, так і пам’ятки, надгробки, стінописи, іконостаси. Головним критерієм відбору була українська стилістика: у всіх представлених у виданні пам’ятках домінує національний характер. Результати багаторічних пошуків представлено в альбомі.
Спадщина українського архітектурного модерну простежується і в сучасній архітектурі. На жаль, багато об’єктів було зруйновано під час Другої світової війни, радянською владою та з плином часу, проте значна частина збереглася як спадок для наступних поколінь. «Наше завдання – зберігати ці історичні пам’ятки для майбутніх поколінь», – наголосили автори.
Учасники заходу ставили багато запитань і висловлювали щиру вдячність авторам за їхню любов до української культури, небайдужість і титанічну працю зі збереження історичної спадщини. Презентація завершилася традиційною автограф-сесією та неформальним спілкуванням.
Великий інтерес викликала фондова виставка «Перлини модерну», яку підготували фахівці бібліотеки. На ній демонструвалися унікальні графічні матеріали ХІХ ст. зі зразками українського та світового модерну.
