Шемседінов Ірфан Гафарович

Фото О. Шемседінов І. Г. Опубліковано у виданні: Українська академія мистецтва. Київ: НАОМА, 2007. Вип. 14. С. 421Шемседінов Ірфан Гафарович (19.10.1919, Євпаторія – 29.06.2007) – український архітектор кримськотатарського походження, член Спілки архітекторів України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, почесний академік Української академії архітектури.

Один з провідних архітекторів України, займався проєктуванням великих архітектурних комплексів і розробкою типових проєктів житлових і громадських споруд. У своїй творчості архітектор особливу увагу приділяв проблемі гармонії житла й оточуючого середовища. Намагався виділяти національні, традиційні мотиви в архітектурі, підкреслюючи її гармонію з оточуючим середовищем і відповідністю культурі та історії народу.

Дитинство Ірфана минуло в татарському селищі. Мешкав і навчався у татарській середній школі м. Сімферополя.

У 1935 р. виїхав з Криму на навчання до м. Москви.

У 1937–1942 рр. навчався на архітектурному факультеті Харківського інституту інженерів цивільного будівництва (його вчителями були академік О. Бекетов, професори М. Покорний, В. Пушкарьов, М. Щеглов, О. Колесников, В. Орєхов, І. Сидоренко).

У 1942–1945 рр. проходив строкову службу в лавах Військово-морського флоту, учасник Другої світової війни.

З 1945 р. працював у проєктному інституті «Дніпросільбуд» архітектором-автором і головним архітектором проєктів.

Педагогічна діяльність:

Упродовж 45 років Ірфан Гафарович працював у Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва, НАОМА). Значна частина його учнів (науковців, педагогів, проєктувальників, архітекторів, художників) стала гордістю української архітектури.

У 1950–1993 рр. працював на кафедрі архітектурного проєктування Київського державного художнього інститут (нині НАОМА).

У 1975–1979 рр. – декан архітектурного факультету Київського державного художнього інституту;

У 1973–1993 рр. – керівник навчально-творчої майстерні на кафедрі архітектурного проєктування Київського державного художнього інституту.

Творча спадщина архітектора:

проєктування і будівництво станції метрополітену «Вокзальна» (1959–1960, у співавторстві з архітекторами Є. Катоніним, В. Єжовим, В. Скугарєвим, А. Добровольським, І. Масленковим, художником О. В. Мизіним);

пам”ятник академіку М. Стражеску в м. Києві (1977, скульптор І. Шаповал);

пам”ятник громадському діячу В. Чубарю в м. Києві (1977, скульптор І. Шаповал; демонтовано);

обеліск «Місту-герою Севастополю» (1978, у співавторстві з О. Баглієм, Є. Вересовим, М. Катерногою, А. Шеффером, скульпторами І. Макогоном, С. Чижем);

меморіальна дошка на пошану О. Душечкіна з барельєфним портретом вченого (1978, скульптор І. Шаповал) на фасаді головного корпусу Інституту фізіології рослин і генетики на вул. Васильківській, 31/17 у м. Києві;

погруддя Тараса Шевченка, встановлене на території Національної академії образотворчого мистецтва в м. Києві (скульптор М. Лисенко, виконавець А. Клименко);

меморіальний комплекс із стелою на території Національної академії образотворчого мистецтва в м. Києві, на якій викарбувано прізвища студентів і викладачів вузу, які полягли в роки війни (1960-ті, у співавторстві з архітектором Є. Вересовим).

Серед проєктів архітектора:

типовий проєкт житлового будинку колгоспника (1945);

типовий проєкт житлового 3-кімнатного будинку № Б-7 (1945–1946);

проєкт райвиконкому для Тернопільської обл. (1945);

типові проєкти будівель двох колгоспних гідростанцій (1945);

типові проєкти будівель правління колгоспу № ПК-1 (1945);

архітектура фасадів експериментального житлового будинку типу «Україна» для індивідуальної забудови (1946);

типовий проєкт Народного будинку з глядацьким залом на 150 місць (1946);

проєкт планування й забудови Хрещатика (1946, авторський колектив під керівництвом О. Тація);

типовий проєкт колгоспного клубу на 200 місць К-29 (1946);

проєкти планування й забудови та відновлення районних центрів Тернопільської обл. (1946–1947);

типовий проєкт житлового будинку № Б-106-1 (1947);

проєкти планування й забудови сіл Белотина, Вольщі, Ольшаниці, Тарнавки, Михлі, Покровки, Юринців, Ювківців Хмельницької обл. (1947);

типовий проєкт колгоспного клубу з глядацькою залою на 300 місць К-11 (1947);

проєкт клубу із залою на 150 місць К-17 (1948);

типовий проєкт будівлі сільської ради № СР-15 (1948);

типовий проєкт сільської аптеки № 401 (1948);

проєкт планування й забудови 12 сіл Бердянського р-ну Запорізької обл. (1949);

проєкт планування й забудови зразково-показового с. Ново-Демидова Київської обл. (1948–1949);

проєкт районного планування Мелітопольського р-ну Запорізької обл. (1950–1951);

проєкти планування й забудови трьох сіл Мелітопольського р-ну Запорізької обл. (1950–1951);

типовий проєкт колгоспного клубу із залою на 700 місць № К-092 (1951);

проєкт житлового будинку на вул. Дарвіна, 1 у м. Києві (1951, збудований 1956);

серія типових проєктів 4-5-поверхових житлових будинків № 1-403 (1952–1955);

проєкт житлового будинку на вул. Круглоуніверситетській, 17 у м. Києві (1956, збудовано 1958);

проєкт житлового будинку на вул. Короленка, 17 у м. Києві (1956);

проєктне завдання «Стадіон ручних ігор в м. Києві» (1956);

проєкт озеленення піонерського табору в с. Хорлах Херсонської обл. (1956);

приблизне вирішення центральних площ райцентрів і варіанти фасадів громадських будівель з цегли (1957);

приблизне вирішення забудови кварталів і методичні рішення щодо застосування типових проєктів серії 1-403 в забудові (1955);

проєктне завдання готелю на 500 місць для виставки передового досвіду УРСР (1955);

проєкти адміністративного й виробничого корпусів швейного об”єднання «Україна» (1980-ті);

проєкт адміністративно-побутового корпусу виробничого об”єднання «Квазар» (1980-ті);

проєктування й будівництво котеджів у селищах Козині й Підгір”ї на Київщині (1993–1995);

проєкт меморіального пам”ятника «Жертвам геноциду кримськотатарського народу 1784–1944 рр.» (1994).

Конкурсні проєкти:

проєкт житлового будинку для сільської інтелігенції (1947);

проєкт кінотеатру без фойє для Солом”янського р-ну м. Києва (1948);

проєкт сільського клубу на 150 місць (1949, заохочувальна премія);

проєкт сільського клубу на 200 місць (1950, 3-я премія);

проєкт реконструкції і надбудови обласного драматичного театру в м. Грозному (1951, заохочувальна премія);

проєкт восьмиквартирного житлового будинку для м. Ашхабада, Туркменія (1951, 3-я премія);

проєкт станції московського метро «Київська радикальна» (1952);

проєкт станції київського метрополітену з чавунними колонами (1952, 1-а премія);

проєкт станції київського метрополітену із залізобетонними колонами (1952, 1-а премія);

проєкт будівлі районного комітету для райцентрів УРСР (1953, 2-а премія);

серія типових проєктів 4-5-поверхових цегляних будинків для умов Донбасу (1953, 3-я премія (авторська бригада АА УРСР));

проєкт монумента на честь об”єднання українських земель (1956, спільно з скульптором І. Макогоном);

проєкт житлового будинку для індивідуальної забудови (1956, 3-я премія);

7 проєктів станцій київського метрополітену (1958–1960):

Арсенальна –1 варіант;

Вокзальна – 2 варіанти;

Хрещатик – 2 варіанти;

Університет – 2 варіанти.

І. Шемседінов був не лише архітектором, а й художником. У його мистецькому доробку – детальні ландшафтні й міські пейзажні різних країн, за якими можна вивчати історію архітектури, натюрморти. Проте особливе місце в його творчості посідають краєвиди рідного Криму – гори, море й старі татарські будинки. Його роботи експонувалися на художніх виставках, одна з яких відбулася в 1979 р. в київському Будинку архітектора.

На пошану пам”яті архітектора І. Шемседінова залишаються створені ним архітектурні об”єкти, його учні, які продовжують його справу на благо України, яку він дуже любив і якій віддав майже все своє життя.

Список використаної літератури:

1. Духовна семінарія (Академія образотворчого мистецтва і архітектури), 1899–1901 / С. Білокінь [ та ін.] // Звід пам”яток історії та культури України : енциклопед. вид. : у 28 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Держ. ком. буд-ва, архітектури та житлової політики України ; голов. редкол.: В. Смолій (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 1999. – Київ, кн. 1, ч. 1 : А–Л. – С. 353–355 : іл.

2. Козлов К. Київський метрополітен : хронологія, події, факти / К. Козлов ; передм. В. Ковалинського. – Київ : Варто, 2011. – 255 с. : іл., схеми.

3. Котков І. Нові проекти колгоспних клубів / І. Котков // Сільське будівництво. – 1951. – № 2. – С. 22–24 : іл.

4. Пам”ятники Севастополя : фотоальбом / авт.-упоряд.: О. О. Ляхович, О. Ю. Грабар, Ю. М. Савченко ; фото В. О. Моруженка. – Київ : Мистецтво, 1982. – 119 с. : іл.

5. Рисунки архитектора И. Г. Шемсединова // Строительство и архитектура. – 1980. – № 5. – 3-я с. обкл. : ил.

6. Шемседінов Г. Слово про майстра : пам”яті професора І. Г. Шемседінова / Г. Шамседінов // Українська академія мистецтва : дослід. та наук.-метод. пр. / М-во культури і туризму України, Нац. акад. образотвор. мистецтва і архітектури ; редкол.: А. В. Чебикін (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 2007. – Вип. 14. – С. 420–423 : іл.

7. Шемсединов Ирфан Гафарович  : лич. листок чл. Союза архитекторов УССР. – Киев : [б. и.], 1956. – 8, [2] с., [3] л.

8. Шемседінов Ірфан Гафарович // Українська академія мистецтва / М-во культури і туризму України, Нац. акад. образотвор. мистецтва і архітектури ; редкол.: А. В. Чебикін (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 2008. – Спец. вип. : Професори НАОМА (1917–2007). – С. 201–202 : портр.

9. Шемседінов Ірфан Гафарович // Українська академія мистецтва : дослід. та наук.-метод. пр. / М-во культури і туризму України, Нац. акад. образотвор. мистецтва і архітектури ; редкол.: А. В. Чебикін (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 2009. – Вип. 16. – С. 419–420.
Догори