Валентин Григорович Штолько – доктор архітектури, народний архітектор України. Президент Української академії архітектури. Народився 14 листопада 1931 р. в с. Вікнина Кіровоградської обл.
Після закінчення в 1956 р. Київського художнього інституту працював будівельним майстром, виконробом та начальником дільниці тресту Укрпромбуд Головкиївбуду.
У 1959–1963 рр. працював старшим архітектором, груповим архітектором, головним архітектором у Науково-дослідному інституті експериментального проектування.
У 1963–1987 рр. працював у Київському зональному Науково-дослідному інституті експериментального проектування.
З 1987 р. – головний архітектор України.
З 1992 р. по 2020 р. – Президент Української академії архітектури.
Коло наукових інтересів В. Штолька – архітектура споруд з висячим покриттям, саме цьому присвячені його кандидатська та докторська дисертації, книги та статті в наукових збірниках і періодичних виданнях.
В. Штолько у своїх публікаціях характеризував розвиток сучасного містобудування, висвітлював проблеми архітектурно-будівельній галузі в Україні.
Валентин Григорович активно займався педагогічною діяльністю. Готував фахівців у Київському національному університеті будівництва та архітектури, Національному авіаційному університеті та Українському гуманітарному інституті.
Серед творчого доробку архітектора:
проект літнього кінотеатру з тентовим покриттям для бази відпочинку (1960);
проект культпавільйону з тентовим покриттям для бази відпочинку (1960);
готель «Тарасова гора» в м. Канів (1960, у співавторстві), конкурсний проект суспільно-культурного центру в Дарницькому р-ні м. Київ (1962, перша премія, у співавторстві), ескізний проект літнього кінотеатру з розсувним тентовим покриттям (1962);
проект великопрольотного висячого покриття «Хмара» (1962);
форпроект розсувного великопрольотного висячого покриття для кіноконцертної зали (1962);
проект літнього кінотеатру в м. Київ із тентовим покриттям (1963, у співавторстві з Ю. М. Чеканюком);
проект критої ковзанки для м. Київ (1963);
проект курзали будинку відпочинку (1963, у співавторстві з Ю. М. Набоком);
танцмайданчик у м. Київ (1966);
універсальне секційне збірно-розбірне тентове покриття для літніх споруд культмасового призначення (1964);
типовий проект літнього кіномайданчика з тентовим покриттям (1964);
проект універсального хвильового збірно-розбірного тентового покриття (1964);
проект кафе з тентовим покриттям (1965);
покриття току Миронівської селекційної станції (1966–1967, у співавторстві з Н. Є Онищенко І. Н. Шиком);
готель «Турист» із вантовим покриттям обідньої зали ресторану в м. Черкаси (1963–1967, у співавторстві);
проект пересувного кінотеатру з секційним тентовим покриттям (1968);
пересувний кінотеатр з пневмотентовим покриттям (1968);
типовий проект легких тентових покриттів над спортивними майданчиками (1968);
виставковий збірно-розбірний павільйон обласного ярмарку в м. Черкаси (1969);
конкурсний проект покриттів для будівель і споруд (1970, перша премія, керівник авторського колективу);
конкурсний проект секційного мембранного покриття для будівель і споруд (1970, заохочувальна премія, керівник авторського колективу);
готель «Турист» у м. Черкаси (1970, у співавторстві);
конкурсний проект павільйону універсального призначення (1971, друга премія, керівник авторського колективу);
критий (Житній) ринок у м. Київ (1973–1980, керівник авторського колективу),
проект мембранно-вантового покриття (1975, керівник авторського колективу);
проект спортивного манежу зі структурно-вантовим покриттям (1975, керівник авторського колективу);
конкурсний проект легкоатлетичного манежу (1976, перша премія, керівник авторського колективу);
павільйон «Меліорація та водне господарство» на ВДНГ УРСР (нині Національний комплекс «Експоцентр України»)(1977–1980, керівник авторського колективу);
павільйон «Транспорт» на ВДНГ УРСР (1976–1980, керівник авторського колективу);
проект павільйону «Рибне господарство» на ВДНГ УРСР (1978–1979, керівник авторського колективу);
критий ринок у м. Чернівці (1979–1985, керівник авторського колективу);
проект ресторану на схилах Дніпра в м. Київ (1980–1988, керівник авторського колективу);
проект мембранно-вантового покриття для критого ринку в м. Ростов-на-Дону (1980–1981);
конкурсний проект панорами «Визволення Києва» (1982, у співавторстві);
проект універсаму на Контрактовій площі в м. Київ (1982, у співавторстві);
житловий район Прибережний у м. Біла Церква (1982, у співавторстві);
тентове покриття демонстраційного майданчика Торгової палати УРСР у м. Київ (1982–1984, у співавторстві);
ескізні проекти комплексів життєдіяльності Північ-1, Північ-2, Північ-3, Північ-4 (1983, керівник авторського колективу);
покриття тенісного корту спортивного містечка «Наука» в м. Київ (1983);
готель «Градецький» в м. Чернігів (1983, у співавторстві),
соціально-культурний комплекс УРСР на ХІІ Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у м. Москва (1985, у співавторстві);
готель «Спорт» (1992, у співавторстві).
За роки плідної творчої діяльності отримав почесні звання, премії та нагороди:
Заслужений архітектор УРСР (1982);
Професор, почесний член Міжнародної академії архітектури (1997);
Народний архітектор України (1998);
Державна премія України в галузі науки і техніки (за розробки висячих покриттів громадських будівель та споруд) (1982);
Державна премія України імені Тараса Шевченка в галузі архітектури (за готельний комплекс «Градецький» у Чернігів, спільно з А. Грачовою, О. Кабацьким, В. Ральченком, В. Слободою, І. Любенком) (1984);
Премія Ленінського комсомолу України імені М. О. Островського з архітектури (за соціально-культурний комплекс УРСР на ХІІ Всесвітньому фестивалі молоді і студентів в м. Москва) (1986);
Державна премія України в галузі архітектури (за фундаментальне видання «Історія української архітектури») (2007);
орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2004).
Помер Валентин Григорович 23 січня 2020 р. в Києві, похований на Байковому кладовищі.
Список використаних джерел:
1. Архітектура України у державних преміях : 1941–2007 / за заг. ред. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. – Київ: Центр іст.-містобудів. дослідж., 2008. – 364 с. : іл.
2. Валентин Григорович Штолько, Президент Української академії архітектури // Українська академія архітектури. Персональний склад [академії] : [довідник] / Українська академія архітектури ; за заг. ред. В. Г. Штолька. – Київ, 2007. – С. 146–147.
3. Валентин Штолько // A+C:Art+Construction : Архитектура и строительство. – 2008. – № 4. – С. 210 : цв. ил.
4. Валентин Штолько // Архітектори Києва : альбом-довідник / голов. ред. О. В. Корнієнко ; передм. М. Дьомін. – Київ, 2001. – С. 124 : іл.
5. Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2007 року : указ Президента України № 573 від 27. 06. 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 49. – С. 475–476.
6. Про створення Української Академії архітектурних наук // Архітектура України. – 1992. – № 2. – С. 58.
7. Українська академія архітектури = Ukrainian academy of architecture / вступ. сл. В. Штолько. – Київ : Укр. акад. архітектури, 1995. – 109 с. : портр.
8. Штолько Валентин // Архітектори України / авт.-упоряд. О. Корнієнко. – Київ, 2007. – С. 186–187 : іл.
9. Штолько Валентин Григорович // Мистецтво України : біограф. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1997. – С. 660.
10. Штолько Валентин Григорович // Митці України : енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ, 1992. – С. 660.
11. Штолько Валентин Григорович // Шевченківські лауреати, 1962–2001 : енцикл. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. – Київ, 2001. – С. 641–642 : портр.
12. Штолько Валентин Григорович // Шевченківські лауреати, 1962–2007 : енцикл. довід. / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. – 2-е вид., змін. і допов. – Київ, 2007. – С. 677 : портр.
13. Штолько Валентин Григорьевич [Изоматериал] : лич. листок чл. Союза архитекторов УССР. – Київ : [б. в.], 1962. – 8 с., [2] с., [3] л. – (в пап.).
Переглянути фотогалерею >>>
