Сєверов Микола Павлович

Сєверов Микола Павлович – архітектор, педагог, дослідник в галузі давньогрузинської архітектури, почесний член Академії будівництва і архітектури СРСР (з 1939р.), дійсний член Академії будівництва і архітектури УРСР (1948–1955 рр.; 1952–1954 – віце-президент).

Народився 18 лютого (2 березня) 1887 р. в Тифлісі в родині вчителя німецької мови реального училища.

У 1904р., після закінчення Владикавказького реального училища, переїхав до Санкт-Петербурга.

У 1904–1905 рр. навчався малюванню та акварелі в Центральному училищі технічного рисування барона О. Л. Штиглиця.

У 1905р. витримав конкурсний екзамен до Інституту цивільних інженерів.

Навчання в інституті М. П. Сєверов поєднував з роботою по проєктуванню та будівництву.

У 1907–1910 рр. працював помічником у майстерні архітектора Є. Шреттера.

З 1910 р. був співробітником академіка О. Дмитрова. Разом з ним брав участь у проєктуванні будинку Управління Південних залізниць.

У Харкові1911–1912рр. здійснював нагляд за будівництвом будинку Управління Південних залізниць, зробив свій перший самостійний проєкт – вокзал у Феодосії.

У 1915р., після закінчення інституту був мобілізований у діючу армію, звідки повернувся в Тбілісі лише в 1917 р. Саме тут розгорнулася його діяльність як зодчого, вченого і педагога.

У довоєнний період М. П. Сєверов досліджував низку грузинських дарбазів, активно займався проєктуванням, працював головним архітектором м. Тбілісі.
 
 
 
 
 
У 1921–1932 рр. працював у Комітеті державних споруд.

У 1932–1942 рр. обіймав посаду начальника проєктного відділу акціонерного товариства «Грузкурортбуд».

У 1935–1948 рр. – голова Спілки архітекторів Грузинської РСР.

У 1942–1948 рр. обіймав посаду завідувача відділу Інституту історії грузинського мистецтва Грузинської академії наук.
 
 
 
 
У 1948р. переїхав до Києва, брав участь у забудові та реконструкції міста, обраний академіком-секретарем Академії архітектури УРСР. За його участю був спроєктований та збудований перший в Україні великопанельний будинок заводського виробництва.
М. П. Сєверов розробив близько 60 проєктів, з яких виконано більше 25, серед них санаторії і будинки відпочинку в містах Боржомі, Зелений Мис, Гагри, Цхалтубо. У його будівлях вдало використовувалися мотиви національної архітектурної спадщини. Велике значення для дослідження грузинської архітектури мали обміри і дослідження архітектурних пам’ятників, які проводилися М. П. Сєверовим впродовж багатьох років.
 
 
 
 
Микола Сєверов автор проєктів:

реконструкція будівлі Музею Грузії імені С. Джанашія (Тбілісі, 1921); Ф

будинок Державного банку (Тбілісі, 1928);

будинок відпочинку в Гагрі (1935)

міст цариці Тамари (1935, з К. Заврієвим, Н. Словінським);

кінотеатр імені Руставелі на 1 200 місць (Тбілісі, 1936–1938);

стоквартирний житловий будинок на Площі Героїв (Тбілісі, спільно з М. Калашниковим, 1936–1938) тощо.

Педагогічну діяльність М. П. Сєверов розпочав у 1922 р. на архітектурному факультеті Тбіліської академії мистецтв (професор з 1922 р., у 1945–1948рр. – декан).

У 1948–1956 рр. – професор Київського інженерно-будівельного та Київського художнього інститутів.

Помер Микола Сєверов 21 лютого1957 р. Похований у Києві на Лук”янівському цвинтарі.

 Список літератури:
1. Грузинские дарбазы. 1. Дарбаз в Дигоми / под ред. Г. Н. Чубинашвили ; худож. Н. П. Северов. –Тбилиси : [б. и.], 1927. – IV с., [5] л. : ил.
2. Грузинские дарбазы. Ч. 4. Дарбазы в Цилкани и Мцхете / ред. Г. Н. Чубинашвили ; худож.: Н. П. Северов, И. А. Шарлемань. – Тбилиси : [б. и.], 1927. – VI с., VII л. : ил. – Текст: грузин., рус.
3. Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького ; упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. – Київ : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. – 846 с.
4. Пантеон зодчих Лук’янівського некрополю : біогр. довід. / Держ. іст.-мемор. Лук’янів. заповідник ; упоряд.: О. П. Борисюк, О. М. Дітковська, Л. Г. Стеннік ; редкол.: В. М. Демченко [та ін.] ; авт. передм. Д. Н. Яблонський. – Київ : КММ, 2008. – 103 с. : іл. – Бібліогр.: с. 100–101. – Покажч.: с. 102.
5. Северов Н. Мцхета / Н. Северов, Г. Чубинашвили ; ред. В. А. Веснин ; Акад. архитектуры СССР, Ин-т истории и теории архитектуры. – Москва : Изд-во Акад. Архитектуры СССР, 1946. – 103 с. : ил. – (Сокровища зодчества народов СССР).
6. Северов Н. [Пам’ятники грузинского зодчества] : [таблицы] / Н. Северов. – [Б. м. : б. и.], 1939. – [16], 6 л. : ил.
7. Северов Н. П. Пам’ятники грузинского зодчества / Н. П. Северов. – Москва : Изд-во Акад. Архитектуры СССР, 1947. – 219 с. : ил. – (Пам’ятники зодчества народов СССР) (Архитектурные альбомы / под общ. ред. К. С. Алабяна).
8. Северов Николай Петрович // Строительство и архитектура. – 1957. – № 3. – С. 39 : портр.
9. Сєвєров Микола Павлович / уклад. О. О. Горбик // Сучасні проблеми архітектури та містобудування : наук.-техн. зб. Вип. 8 (спец.). Архітектурна школа КІБІ-КНУБА : до 70-річчя діяльності / М-во освіти і науки України, Акад. наук вищ. шк. України, Укр. акад. архітектури, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури ; за наук. ред. В. І. Єжова ; редкол.: М. М. Дьомін (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 2000. – С. 117–118. – Бібліогр. в кінці ст.
10. Чубинашвили Г. Н. Пути грузинской архитектуры : докл. прочит. на первом Всегрузин. съезде совет. архитекторов 21-го февр. 1936 г. / Г. Н. Чубинашвили, Н. П. Северов. – Тбилиси : Техника да шрома, 1936. – 179 с. : ил.

Догори