У Харкові Микола Федорович закінчив Другу чоловічу гімназію і історико-філологічний факультет Харківського університету. Після закінчення університету М. Сумцов прослухав курс лекцій у Гайдельберзькому університеті (Німеччина).

У 1878 році отримав право на читання лекцій і став приват-доцентом Харківського університету.

У 1880 році захистив магістерську дисертацію, а в 1884-му підготував до захисту докторську дисертацію, присвячену Лазарю Барановичу, захист якої йому заборонили. Згодом М. Сумцов захистив дисертацію на тему «Хліб в обрядах і піснях».

З лютого 1888 року й до кінця життя він працював професором Харківського університету.Ім”я Миколи Федоровича Сумцова невід”ємне від культурного життя Харківщини кінця ХІХ – початку ХХ століть. Вчений займався просвітницькою діяльністю, відстоював права української мови й культури.

У жовтні 1907 року М. Сумцов першим із професорів університету почав читати лекції забороненою тоді українською мовою. На першій лекції українською він сказав: «Мури нашого університету старі, авдиторії наші тісні, але ми можемо пишатися тим, що тут ніколи не давили вільної думки і не заглушали слова» [1, с. 7]. Вчений багато зробив для організації народних бібліотек і музеїв, він був одним із засновників Харківської громадської бібліотеки (нині Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка).

На хвилі емоційного піднесення, викликаного визвольними змаганнями українського народу, М. Сумцов написав історико-етнографічну розвідку «Слобожане», що вийшла друком у 1918 році в Харкові у видавництві «Союз», у межах книжкової серії «Культурно-історична бібліотека», яку вів Дмитро Багалій.

Вчений присвятив працю своїй матері, якій він завдячував своєю любов”ю до всього українського. Текст написано насиченою і барвистою українською мовою. Автор вважав книжку своїм духовним заповітом та енциклопедією Слобідського краю.

 «Самий багатий, численний по людности край – Україна – був знищений гнобительством уряду, заборонами мови і школи, утисками: деморалізований у всіх верхніх верствах своєї людности призвичкою запобігати перед урядом; попсований зросійщеною школою – нижчою, середньою і вищою, пристосованими для того, щоб викорінити усяке національне місцеве почуття і всяку національну місцеву свідомість.

Очевидно, життя на Україні повинно піти іншим шляхом. В першу чергу треба звернутись до відродження і поширення національного українського почуття і свідомости» [2, с. 3].

У фонді бібліотеки зберігається видання 1918 року й перевидання 2017 року, що містить вступне слово й примітки професора Л. Ушкалова.

Перегляд видання М. Ф. Сумцова «Слобожане. Історико-етнографічна розвідка» (Харків: Союз, 1918)

Використана література:

1. Сумцов М. Ф. Слобожане : іст.-етнограф. розвідка / М. Ф. Сумцов. – Харків : Союз, 1918. – 240 с. : іл. – (Культурно-історична бібліотека / під ред. Д. І. Багалія).

2. Сумцов М. Ф. Слобожане : іст.-етнограф. розвідка / М. Ф. Сумцов. – Харків : С. Г. Рожко, 2017. – 255 с.