Споруди О. В. Беретті в м. Києві: Перша та Друга київські гімназії

Значна кількість будівель м. Києва – і знакових і, на перший погляд, непримітних, – мають багату історію і зараз активно використовуються як державні установи або житлові будинки. Про дві споруди в центрі Києва, у так званому «академічному, університетському кварталі», спроектовані видатним українським архітектором Олександром Вікентійовичем Беретті, йтиметься у віртуальній виставці.

Відомий всім Жовтий корпус Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка (бульв. Т. Шевченка, 14). Зручність розташування і якість самої споруди (до сьогодні тут нічого глобально не перебудовувалось), зробили її привабливою для різних людей з різних епох. Ще до набуття ним сучасного статусу, він був відомий як Перша київська чоловіча гімназія, в якій навчалися або викладали знані діячі літератури, мистецтв, науки та інші непересічні особистості.

Проект нової будівлі затверджений у 1844 р., а місце побудови визначив особисто Микола І. Автор ескізів, архітектор О. Беретті, під час роботи над спорудою дотримувався канонів класицизму. Керував будівельними роботами спеціально створений будівельний комітет, який очолював підрядчик Й. Аренштейн. Спочатку планувалося розмістити у будівлі Другу київську чоловічу гімназію, адже Перша містилася у Кловському палаці. У 1851 р. будівництво було завершене і у Другій гімназії розпочався навчальний процес. Проте у грудні 1851 р. це приміщення було передане в оренду кадетському корпусу, оскільки цар Микола I вважав військову справу пріоритетнішою. І тільки після того, як для кадетського училища спорудили будівлю на Повітрофлотському шосе, у 1857 р. до власного нового будинку переїхала Перша київська чоловіча гімназія. Почесними попечителями гімназії були відомі меценати Терещенки. У 1874 р. гімназія отримала назву «Олександрівська» і стала класичною. Тут навчались такі видатні постаті, як К. Г. Паустовський, М. О. Булгаков, режисер і педагог І. П. Чужий, художник В. В. Левандовський, А. В. Луначарський, Б. Л. Яворський, академіки Є. В. Тарле, А. А. Богомолець, А. В. Лисенко. Окремі події з гімназійного життя відобразив у своїх творах «Біла гвардія» та «Дні Турбіних» М. О. Булгаков.

Будівля використовувалася також іншими установами. Так, у 1915-1918 рр. у ній знайшов прихисток військовий шпиталь. З 1917 по 1919 рр. у будівлі розташовувались Міністерство освіти УНР і Української Держави та генеральне секретарство освіти УЦР. Також у 1918 р. сюди був переведений архів Київського жандармського управління. У 1919 р. гімназію було закрито, учнів та викладачів розподілено по різних навчальних закладах, а майно передано Другій київській гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства.

З 1919 по 1920 рр. у будинку перебував Наркомат Освіти УСРР, а до 1922 р. – Головна книжкова палата. У 1920-1930 рр. перші поверхи були передані Всенародній бібліотеці України. У 1934-1936 рр. третій поверх займали інститути Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів. У довоєнні роки тут розміщувалась Всенародна бібліотека України, а також деякі кафедри Академії наук. Після Другої світової війни – інститути археології, історії, мовознавства, літератури. І, нарешті, в 1959 р. тут розміщено Гуманітарний корпус Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, який знаходиться тут і дотепер.

Будівля має три поверхи (чотири – у центральній частині) зі склепінчастими підвалами, викладена із цегли, формою нагадує напівкаре, що повернене в глибину кварталу. Центральна частина – чотирикутна у плані, бокові крила – Г-подібні. Якщо зайти всередину, одразу відчувається, що будівельник планував саме учбовий заклад, адже в жодному іншому напрямку будівництва не знадобляться просторі коридори, обабіч яких розташовані аудиторії. Крім навчальних класів і домової церкви, тут були житлові кімнати пансіонату, канцелярія та квартира попечителя Київського навчального округу (в правому крилі будівлі, на першому поверсі), а також квартири вчителів.
У центрі композиції будівлі – чоловий фасад, враження від його домінування над крилами будівлі посилюється ризалітом з колонами, виконаними у коринфському стилі та аттиком. У стилі класицизму виконано також руст на нижньому ярусі, ліпні елементи на гладеньких стінах тощо. Дотепер збереглися чавунні сходи і сходові майданчики з ажурними металевими огорожами, чавунна решітка, виконані за ескізами О. В. Беретті, які майстерно вписуються в загальний стиль будівлі. На противагу фасаду, бокові крила виконано у стриманому стилі.

Друга київська гімназія (Друга чоловіча гімназія, Гімназія ім. Кирило-Мефодіївського братства) – середній загальноосвітній заклад, заснований у 1836 р. у м. Києві, знаходилася поруч із Першою, на Бібіковському бульварі, 18 (зараз Бульвар Тараса Шевченка).

На відміну від Першої гімназії, де вчилися переважно діти дворян, Друга київська гімназія із самого початку була розрахована на «різночинців», тому склад гімназистів був доволі строкатим як за соціальним станом, національністю, так і за віросповіданням. На кінець XIX ст. гімназія налічувала близько 700 учнів. Почесним попечителем гімназії був відомий український підприємець і меценат Ф. Терещенко. В гімназії працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, громадсько-політичні, державні та релігійні діячі.

Під час Першої світової війни в приміщенні гімназії містився військовий госпіталь.
У 1917 р. вона перетворилася на «Другу українську державну гімназію імені Кирило-Мефодіївського братства й стала першою гімназією з українською мовою навчання.

У 1917-1918 рр. в будинку гімназії містилися генеральне секретарство продовольчих товарів, Міністерство продовольства. За радянських часів у будинку гімназії розташувалася телефонна станція.
З початку жовтня 1941 р. до листопада 1943 р., під час окупації міста німецько-фашистськими військами, цей будинок був місцем перебування центрального апарату та голови Міської управи Києва.
У 1959-1961 рр. споруду було реконструйовано, надбудовано два поверхи.
Тепер у будинку розташований «Укртелеком» (2006).

Новозаснована гімназія спершу розташовувалася у найманому приміщенні, але в 1854-1856 рр. для неї було споруджено власне приміщення – будинок в стилі пізнього класицизму за проектом архітекторів О. Беретті та П. Шлейфера. Забудова велася в декілька етапів. На першому етапі (1854-1856 рр.) споруджено об’єм з фасадом, двоповерховий флігель, холодні служби та колодязі на подвір’ї. У 1859 р. споруджено дерев’яну гімнастичну залу.
У 1870-1872 рр. до первісного об’єму на лінії фасаду по вул. Володимирській прибудовано двоповерховий корпус. У 1884-1885 рр. споруджено двоповерхову цегляну прибудову із західного боку, здійснено прибудову до флігеля.
Це чотириповерхова цегляна тинькована у плані П-подібна споруда, з’єднана переходами з новими корпусами. Планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень. Покриття пласкі, у вестибюлі та проїзді склепінчасті. Будівлю споруджено у стилі пізнього класицизму. Композиція головного фасаду асиметрична, рівномірно-ритмічна. Вертикальні членування по центру виділено невеликим ризалітом на п’ять віконних осей. Бічні лопатки на першому поверсі рустовано. Головні горизонтальні членування – карнизи двох нижніх поверхів, гладенькі фризові смужки другого та четвертого, міжповерхові гурти двох верхніх поверхів. Їх доповнюють гурти під вікнами другого поверху. Цоколь облицьовано гранітом. Віконні прорізи облямовано профільованими лиштвами, увінчано горизонтальними мандриками. Арку проїзду в правому крилі оформлено рустованим архівольтом.

Список використаної літератури:
1. Альошин П. Батько і син Беретті / П. Альошин // Архітектура Радянської України. – 1938. – № 3. – С. 39-49 : іл.
2. Викентий Иванович Беретти (1781-1842). Александр Викентиевич Беретти (1816-1895) : [о деятельности знаменитых архитекторов в Киеве] // Киев. ведомости. – 2004. – 13 мая (№ 98). – С. 8-9 : ил.
3. Вторая Киевская Гимназия : план второго этажа : чертеж, текстиль, ватман / архитектор А. Беретти. – [19–]. – 1 л. ; 44х61 см.
4. Вторая Киевская Гимназия : план первого этажа : чертеж, текстиль, ватман / архитектор А. Беретти. – [19–]. – 1 л.
5. Вторая Киевская Гимназия : план первого этажа, сад, дровяной, черный и чистый дворы : чертеж, текстиль, ватман / архитектор А. Беретти. – [19–]. – 1 л. ; 64х41 см.
6. Вторая Киевская Гимназия : план третьего и четвертого этажей : чертеж, текстиль, ватман / архитектор А. Беретти. – [19–]. – 1 л. ; 44х61 см.
7. Вторая Киевская Гимназия : планы 3-го, 4-го и подвал. этажей : чертеж, текстиль, ватман / архитектор А. Беретти. – 1844. – 1 л. ; 47х60 см.
8. Вторая Киевская Гимназия : проект : боковой фасад, разрез : эскиз, текстиль, ватман / архитектор А. Беретти. – [19–]. – 1 л. ; 60х47 см
9. Вторая Киевская Гимназия : проект : план 1-го этажа : чертеж, текстиль, ватман / архитектор А. Беретти. – 1844. – 1 л. ; 47х60 см.
10. Вторая Киевская Гимназия : проект : план 2-го этажа : чертеж, текстиль, ватман / архитектор А.Беретти. – 1844. – 1 л. ; 47х60 см
11. Вторая Киевская Гимназия : разрезы по линии АБ и СД, фасад на бульвар : эскиз, текстиль, ватман / архитектор А. Беретти. – 1844. – 1 л. ; 60х47 см.
12. Вторая Киевская Гимназия : разрезы по линии АВ и СД : чертеж, текстиль, ватман / архитектор А.Беретти. – [19–]. – 1 л. ; 60х45 см.
13. Вторая Киевская Гимназия : фасад на Бульварную улицу : эскиз, текстиль, ватман / архитектор А. Беретти. – [19–]. – 1 л. ; 60х45 см.
14. Гуманітарний корпус Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (Перша київська гімназія (1850 р.)). – [195-]. – 1 фот.
15. Друга чоловіча гімназія 2-ої половини 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного і державного життя // Звід пам’яток історії та культури України : у 28 т. Київ. – Київ, 2011. – Кн.1, ч. 3. – С. 1970-1973.
16. Київ. Пансіон Левашової по вул. Володимирській, 54 (Президія НАН України). – [195-].- 1 фот.
17. Ле І. Київ – центр української соціалістичної культури / І. Ле // Соціалістичний Київ. – 1937. – №10. – С. 26-31 : фот.
18. Малаков Д. Київ – українська столиця / Д. Малаков, І. Гирич // Пам’ятки України : історія та культура. – 2012. – № 5. – С. 20-33 : кольор. іл.
19. Мельник О. Київ Михайла грушевського / Ольга Мельник // Пам’ятки України. – 2013. – № 10. – С. 16-29.
20. Пансіон графині Левашової Є. В. (будинок Президії НАН України) 1850-ті рр. – 1892 // Звід пам”яток історії та культури України : у 28 т. Київ. – Київ, 1999. – Кн.1, ч. 1. – С. 276-277.
21. Перша чоловіча гімназія 1847-50, де містилися Генеральне секретарство освіти УЦР, Міністерства освіти УНР і Української держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН-ВУАН-АН УРСР, навчалися, працювали і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя // Звід пам’яток історії та культури України : у 28 т. Київ. – Київ, 2011. – Кн.1, ч. 3. – С. 1979-1988.
22. Таран Л. Класика Беретті : [щодо архітектур. проектів батька і сина – В. І. і О. В. Беретті у Києві] / Л. Таран // Веч. Київ. – 2005. – 14 трав. (№ 86). – С. 8.