Станіславський Анатолій Іванович (09.09.1905, м. Лубни Полтавської обл. – 12.07.1995, м. Київ) – український архітектор, кандидат архітектури (1961), один з фундаторів української містобудівної школи.
У 1925–1930 рр. навчався в Харківському геодезичному інституті, отримав спеціальність інженера.
У 1936–1941 р. навчався в Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова, отримав спеціальність архітектора.
У 1941 р. працював керівником архітектурно-планувальної майстерні в Науково-дослідному інституті проектування міст «Діпромісто» в м. Харкові.
У 1946 р. працював на посаді головного інженера в Науково-дослідному інституті проектування міст «Діпромісто» в м. Києві.
У 1955–1959 рр. – директор Науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» в м. Києві.
У 1956–1960 рр. працював викладачем у Київському національному університеті будівництва і архітектури.
З 1959 р. працював у Науково-дослідному і проектному інституті містобудування в м. Києві.
А. Станіславський опрацював генеральні плани реконструкції і забудови міст: Донецька (1930–1931), Лисичанська (1933–1934), Полтави (1932–1934), Слов”янська (1934), Бахмута (1934–1936), Ясинуватої (1938–1939), Краматорська (1936–1938).
Серед проектних робіт архітектора:
- житлові масиви в містах Слов”янську, Лисичанську й Полтаві;
- детальне планування Південного районум. Львова;
- школа на 920 учнів у м. Луганську; (Ф_4)
- школа-інтернат на 920 учнівум. Сєвєродонецьку Луганської обл.;
- парк у м. Ясинуватій Донецької обл. (1939–1940);
- мостові переходи через р. Дністер у м. Заліщах Тернопільської обл., р. Прут у м. Чернівцях (1944–1945);
- перевалочна туристична база в м. Самборі Львівської обл. (1945–1946).
А. Станіславський був одним з провідних авторів комплексу споруд Виставки досягнень народного господарства УРСР (нині Національний комплекс «Експоцентр України») в співавторстві з В. Орєховим і Б. Мезенцевим (1952–1958).
Наукові роботи Анатолія Івановича друкувалися в періодичних виданнях: «Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР», «Архитектура и строительство», «Строительство и архитектура».
Серед наукового доробку архітектора:
«Архитектурно-планировочное решение города Полтавы» (1936);
«Україна будує» (1957);
«Планировка и застройка малых городов» (1960);
«Архитектурно-планировочная организация центров малых городов» (1960);
«Розвиток містобудування на Україні» (1961);
«Центры малых городов (методика планировки и застройки)» (1961);
«Центры малых городов Украинской ССР: (методика планировки и застройки)» (1961);
«Вопросы водоснабжения крупных городов» (1968);
«Проблемы проектирования новых городов» (1969);
«Планировка и застройка городов Украины» (1971);
«Формирование пешеходных зон в архитектурно-планировочной структуре города» (1972);
«Планировка и застройка населенных мест» (1990).
Список використаної літератури:
1. Київ : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : Голов. ред. УРЕ, 1981. – 735, XXVIII с. : іл.
2. Кілессо С. Виставка досягнень народного господарства УРСР (Національний виставковий експоцентр України), 1952–1958 / С. Кілессо, Н. Велигоцька // Звід пам”яток історії та культури України : енциклопед. вид. : у 28 т. / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Держ. ком. буд-ва, архітектури та житлової політики України ; голов. редкол.: В. Смолій (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 1999. – Київ, кн. 1, ч. 1 : А – Л. – С. 249–250 : іл.
3. Станиславский Анатолий Иванович : лич. листок чл. Союза архитекторов УССР. – Киев : [б. и.], 1956. – 8, [2] с., 5 л.
4. Станіславський Анатолій // Енциклопедія Українознавства : перевид. в Україні / Наук. т-во ім. Т. Шевченка у Львові, Фонд духов. відродження ім. Митрополита Андрея Шептицького ; [голов. ред. В. Кубійович]. – Львів, 2000. – Т. 8 : [Сигаревич – Тимковські]. – С. 3025.
