1 лютого 2024 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася презентація книжки О. Михайлика «Старовинні храми міст і містечок Чернігівщини» Відкрила захід Світлана Шостак, завідувач відділу соціокультурної діяльності, яка зазначила, що нове видання Олександра Михайлика, дослідника історії та церковної, громадської і промислової архітектури України, краєзнавця й києвознавця, продовжує тему, розпочату автором фотоальбомами «Старовинні храми Київщини» (2017) і «Старовинні храми міст і містечок Житомирщини» (2019). Як і попередні видання, нова книжка охоплює виключно міста й містечка Чернігівщини, щоб репрезентувати збережену сакральну спадщину поселень.
На початку презентації Олександр Михайлик зазначив, що Чернігівщина – край унікальний як за своєю історією, так і за архітектурою. Сакральна спадщина міст і містечок увібрала в себе найкращі традиції українського народу й репрезентує архітектуру ХІ–ХХ століть. За часів Руси-України Чернігівське князівство було так само могутнім, як і Київське. Тут споруджено близько 15 мурованих храмів. Сьогодні цей край – рекордсмен, адже 6 із 16 збережених в Україні церков періоду Руси-України, розташовані на території Чернігівщини.Розквіт церковної архітектури краю відбувся в ХVII–XVIII століттях. Місцеві зодчі звели перший в Україні мурований храм у стилі козацького бароко – собор св. Миколая в м. Ніжині. Саме зображення цього храму автор розмістив на обкладинці книжки, тому що він є своєрідною моделлю й взірцем для багатьох пізніших споруд. Козацька й гетьманська еліта того періоду не шкодувала коштів на будівництво церков, що одразу ставали окрасою міст і містечок Чернігівщини. 
Після остаточного знищення Гетьманщини на зміну українського бароко на початку ХІХ століття приходить принципово новий стиль – ампір або класицизм. (Загалом на Чернігівщині в ХІХ столітті була така тенденція: в селах будувалися переважно дерев’яні храми, а в містах – цегляні).
Краєзнавець звернув увагу, що на відміну від Правобережної України, у Чернігівському краї майже не було костелів – є відомості лише про два католицькі храми – один у Чернігові, й другий у Ніжині. Перший досі використовується не за призначенням, другий втрачено.
Багато міст і містечок Чернігівщини за часів російської імперії мали синагоги. Зараз збереглося небагато історичних юдейських храмів.Радянські часи стали трагічним для сакральної спадщини України загалом, і Чернігівщини зокрема. Храми знищували, перетворювали на клуби, будинки культури, архіви, бібліотеки, музеї, склади, цехи заводів. Цегляних храмів зруйновано відносно небагато, проте знесено майже усі дерев’яні. У 1980–1990-х роках вцілілі храми було передано вірянам, які відродили духовне життя й відреставрували будівлі після багаторічного запустіння або використання не за призначенням.
Видання виглядає як фотоальбом, в якому вміщено світлину й історичну довідку про кожен із храмів. Окремий розділ присвячено втраченим храмам Чернігівщини, а також історичній місцевості Стародубщині, що перебувала в межах історичного українського регіону, та в 1919 році відокремлена й відтоді окупована РФ. Також фотоальбом доповнено зведеною таблицею усіх православних храмів, дзвіниць і каплиць Чернігівщини. За зізнанням дослідника, ця книжка – цілковито його «дітище», адже текст, фото, макет і обкладинка авторські. Яскравим доповненням до презентації став відеоряд світлин із зображенням сакральних споруд краю, зроблених автором під час краєзнавчих експедицій. На завершення свого виступу О. Михайлик відповів на численні питання, розповів про джерела, використані при написанні книжки, висловив подяку всім доброчинцям, що долучилися до виходу видання.
Учасники заходу висловили одностайну думку щодо важливості й своєчасності подібних досліджень. У наш час, коли архітектура не тільки руйнується з часом, але, нажаль, її цілеспрямовано знищують сучасні російські варвари, дослідження О. Михайлика зберігають для прийдешніх поколінь унікальний пласт вітчизняної історії та архітектури.Інформаційним доповненням заходу стала фондова виставка «Сакральна спадщина Чернігівщини: із фондів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного», підготовлена бібліотечними фахівцями.
