У числі перших надходжень до бібліотечного фонду, при створенні в 1944 році Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного, були подаровані видання від архітекторів, істориків, мистецтвознавців. Люди, які дарували бібліотеці книжки й альбоми з власних колекцій, розуміли важливість новоствореної бібліотеки, дбали про якісне, ґрунтовне й наукове наповнення книгозбірні фаховими виданнями.
Одним з таких неоціненних подарунків бібліотеці в жовтні 1944 року був альбом «Степова Україна. Орнамент» (Одеса. 1929). Подарував видання бібліотеці професор Йосип Давидович Зейлігер (1882–1968) – одеський архітектор і пам’яткоохоронець. Про це свідчить дарчий підпис і запис у бібліотечній інвентарній книжці № 1. Й. Зейлігер був професором, ректором Одеського політехнікуму образотворчих мистецтв і директором Одеського художнього музею.
У альбомі вміщено 30 таблиць «степового малярства української народної творчости». Матеріал зібраний студенткою поліграфічного відділу Оленою Бричевською в 1928 році. Оформлення й вступна стаття професора, графіка Володимира Християновича Заузе.
В архітектурі народного житла живописна обробка стін приміщень мала велике значення. У степовій частині України, де основним матеріалом для обробки стін була глина, настінний живопис отримав найбільше розповсюдження. Техніка цього мистецтва досягла високої майстерності.
Настінний розпис був співзвучний архітектурі будівлі й додатковим засобом художньої виразності. Розташування орнаменту на поверхні стіни було не випадкове, а пов’язане з архітектурним членуванням, тобто віконними й дверними отворами, простінками, кутами будівель і місцями під дахом. Положення живописної композиції на поверхні стіни визначало її характер – в одному випадку композиція обрамлювала який-небудь архітектурний елемент, в іншому випадку композиція заповнювала суцільно велику поверхню стіни килимовим малюнком.
Найбільш улюбленою формою живописного заповнення поверхні стіни української хати був рослинний орнамент «вазон» – зображення рослини, що «виростає» з невеликого горщика. Такий орнамент однаково часто застосовувався при зовнішньому й внутрішньому розпису хати. Композиція завжди відповідала певним законам. Горщик, із якого виростав орнамент, ніколи не зображався об’ємно, а малювався в ортогональній проєкції. Стебла рослин не перепліталися, а послідовно розкладалися на площині, заповнюючи пагонами вільні місця, і закінчувалися квітами або листками.
Часом поверхня стіни заповнювалася барвистими малюнками букетів. У цьому випадку увага приділялася квітці, стебла були відсутні або зображені невеликими рисками. Іноді стіни перетворювалися на справжню килимову композицію.
Перегляд е-копії видання за посиланням: catalog.dnabb.org
Використана література:
1. СтеповаУкраїна.Орнамент: [альбом] / Одес. політехнікум образотв. мистецтв ; уклад., худож. О. Бричевська ; керівник роботи В. Х. Заузе ; викон.: В. Робочий [та ін.]. – Одеса : Одес. політехнікум образотв. мистецтв, 1929. – 30 арк. : кольор. іл. – (в пер.)
2. Юрченко П. Г. НародноежилищеУкраины/ П. Г. Юрченко. – М. : Гос. архитектур. изд-во АА СССР, 1941. – 87 с. : ил., 4 вкл. л.
