Серед історичних будівель в м. Чернівці особливе місце посідає архітектурний ансамбль Резиденції митрополитів Буковини та Далмації, нині – центральні корпуси Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Цей шедевр архітектури зі статусом пам’ятки загальнонаціонального значення вважається найімпозантнішою спорудою на Буковині.

Резиденція була збудована за проектом чеського архітектора Й. Главки в 1864–1882 рр., який керував будівництвом до 1872 р. З 1872 р. роботи очолив львівський архітектор Ф. Кшезарський, а з 1874 р. – архітектор М. Вільгельм [8, с. 36]. Ансамбль, що зовні нагадує середньовічний замок, приваблює своїм незвичним виглядом. Високі цегляні стіни, оздоблені керамікою та різьбленим каменем; високі вежі, торці будівель і ризаліти, завершені виразними зубцями; круті схили дахів, оздоблені поливаною черепицею – усе це створює неповторне, величне враження. Резиденція – неймовірний синтез усіх архітектурних стилів: візантійські та романські стіни, мавританські вежі та бані, готичні дахи з гуцульським геометричним орнаментом і той же гуцульський орнамент в інтер’єрі парадних залів [4, с. 126].

Ансамбль Митрополичої резиденції складається з трьох монументальних споруд розташованих літерою «П»: Митрополичого, Семінарського та Монастирського корпусів. У будівництві широко застосовувалися металеві конструкції, що підвищило міцність та довговічність споруд. Кожна споруда викладена високоякісною облицювальною цеглою, для виготовлення якої було побудовано нові цегельні заводи, відкрито ряд кар’єрів з видобутку каменю. В оздобленні фасадів та інтер’єру використовувалося натуральне каміння, видобуте в Карпатах та Подністров”ї [1, с. 5].

Головною спорудою комплексу є двоповерховий Палац митрополита, так званий Митрополичий корпус, зведений у 1864–1876 рр., що являє собою симетричну будівлю з трьома ризалітами, центральний з яких акцентує поздовжню вісь ансамблю. Будівля збудована в неоромантичних формах, з переважанням візантійського, романського стилів та стилю румунської середньовічної архітектури [6, с. 280]. У будівлі понад 80 залів, серед яких особливою є парадна Мармурова зала, висотою 20 метрів. Її підлога та стіни встелені мозаїкою з мармуру, а масивну різьблену дубову стелю підтримує одинадцять алебастрових колон [3, с. 10]. Зала й нині виглядає прекрасно – її відреставрували в 1963 р. У правому куті Митрополичого корпусу розташовано каплицю Івана Сучавського, колишню домашню церкву митрополита, яку виділено в екстер’єрі банею на східному фасаді корпусу. Після проведення реставраційних робіт храм було відновлено в 2010 р. (фото 2, 3)

Семінарський корпус, збудований у 1866–1870 рр., розташовано ліворуч від входу. Це двоповерхова, П-подібна в плані споруда з церквою, що сполучається з будівлею галереями на аркаді. Домінантою будівлі є п’ятибанна церква Трьох Святителів, збудована в неовізантійському стилі в 1867–1882 рр. Загальна висота храму до верхівки хреста – 45 м, до купола – 38 м [4, с. 128]. Інтер’єр храму пишно оздоблено мозаїкою, керамікою, вітражами, фресками із застосуванням позолоти та різьблення по каменю. Неперевершеною перлиною церкви є п’ятибанний іконостас. Відомо, що художні розписи стін здійснили віденський художник К. Йобст та буковинський художник І. Бучевський, а ліпні прикраси для капітелів вежі виготовила скульптор А. Гофман [7, с. 158].

Праворуч від центрального входу розташовано так званий Монастирський корпус, збудований у 1874 р. Тут розміщувалися дяківська школа, музей, кімнати для гостей та фабрика свічок. Це двоповерхова будівля, з високою ярусною вежею з годинником, що акцентує центральну вісь будівлі. Разом з розташованою напроти церквою Трьох Святителів вежа виявляє головну поперечну вісь ансамблю Резиденції [6, с. 280]. У декоративному оздобленні будівлі привертає увагу дах, орнаментований черепицею на взірець буковинських народних візерунків. У сонячну погоду він переливається всіма барвами і милує око.

Ансамбль Резиденції органічно доповнено сквером, розбитим біля фасаду та дендропарком із рідкісними порадами дерев та романтичними гротами, закладеним позаду головного корпусу. Цей парк цілком справедливо можна назвати одним із найцікавіших зразків ландшафтного мистецтва Буковини того часу [2, с. 33].

Територію ансамблю оточує висока огорожа з величною брамою порталом. В її формах поєднано мотиви західноєвропейського середньовіччя та екзотики Сходу, що робить її своєрідною архітектурною візитівкою як самої Резиденції, так і усього міста [7, с. 161]. Композиційно брама складається з чотирьох веж, двох центральних – вищих, та двох бічних – нижчих, що завершуються куполами-маківками.

У радянський період ніхто не називав грандіозний ансамбль Резиденцією, він був більш відомий як університет. Протягом свого функціонування ансамбль вимагав проведення реставраційних робіт. У другій половині ХХ століття комплекс двічі реставрували, а особливо активізувалися роботи на початку ХХІ століття. У цей період, через технічний стан черепиці, виникла нагальна потреба заміни всього покриття даху Резиденції [5, с. 243].

Підсумовуючи, слід зазначити, що найвиразніший ансамбль доби еклектики на Буковині, неперевершений взірець синтезу мистецтв і поєднання європейських досягнень з регіональними традиціями – Резиденція митрополитів Буковини і Далмації в м. Чернівці – поправу займає почесне місце серед об”єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

 

 

Список використаної літератури:

1. Архітектурний ансамбль Резиденції буковинських митрополитів : альбом / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2007. – 31 с. : кольор. іл.

2. Біленкова С. В. Архітектура Чернівців XIX – першої половини XX століття / С. В. Біленкова ; наук. ред. В. М. Ботушанський. – Чернівці : ВД Букрек, 2009. – 427 с. : іл.

3. Історико-архітектурний пам’ятник в Чернівцях – колишня резиденція буковинських митрополитів : (корот. довід.) / М-во вищ. освіти УРСР, Чернівец. держ. ун-т, Іст. музей ; уклад.: І. С. Винокур, Б. О. Тимощук. – Чернівці : [б. в.], 1958. – 22 с. : іл.

4. Маленков Р. Світова спадщина ЮНЕСКО в Україні : путівник / Р. Маленков. – Київ : Видав. дім «Комора», 2021. – 235 с. : кольор. іл.

5. Марусик Т. Архітектурне диво Чернівців = Architectural miracle of Chernivtsi / Т. Марусик, І. Коротун. – Чернівці : Букрек, 2019. – 323 с. : кольор. іл.

6. Пам’ятки архітектури та містобудування України : довід. Держ. реєстру нац. культур. надбання / В. В. Вечерський [та ін.] ; за ред.: А. П. Мардера, В. В. Вечерського ; редкол.: В. М. Гусаков (голова) [та ін.]. – Київ : Техніка, 2000. – ХV, 327, 319 с. : іл.

7. Прогулянка Чернівцями та Буковиною : путівник / уклад. І. Г. Чеховський. – Київ : Балтія-Друк, 2008. – 267 с. : іл.

8. Чернівці : альбом / фото І. Мельника, В. Галицького. – Чернівці : Золоті литаври, 2000. – 127 с. : іл.