12 травня 2026 року в Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного відбувся культурно-мистецький захід «Сила роду. Рушник в українських традиціях і обрядах» у межах Міжнародного освітнього культурно-мистецького проєкту «Обрядовий код».
Епіграфом до заходу стали слова мистецтвознавця Олександр Фисун: «Рушники – це небесні підпори. Це символ ідентичності українців».
З вітальним словом до гостей і учасників заходу звернулася директорка бібліотеки Наталія Світла. Вона підкреслила актуальність події, наголосивши, що саме сьогодні краса, закарбована у вишитих рядках українського рушника, підіймає дух, надихає та сповнює надією.
Модераторка заходу, авторка й керівниця проєкту Валерія Левківська, голова ГО «Обрядова культура України», зазначила, що Міжнародний освітній культурно-мистецький проєкт «Обрядовий код» триває вже п’ятий рік та досліджує і презентує обрядову культуру України, Болгарії, Туреччини та Іспанії.
Основною метою проєкту є дослідження народних звичаїв, оберегів і традицій, що реалізується через виставки, культурні заходи та освітні ініціативи. Захід був покликаний презентувати роль рушників та інших символів у житті людини – від народження до завершення земного шляху.
Про роль і значення рушника у своїй презентації розповіла Валерія Левківська. Вона висвітлила походження слова «рушник», охарактеризувала види українських рушників та їхню роль у родинних традиціях і обрядах.
Наталія Світла повідомила, що у фондах бібліотеки з 1954 року зберігаються зібрання замальовок на кальці візерунків рушників Волині, Київщини, Поділля та Полтавщини української майстрині декоративно-ужиткового мистецтва, мистецтвознавиці й етнографки Ганна Мороз (1887–1967). Це цінне зібрання є важливою джерельною базою для дослідження народної творчості України. Наукова спадщина Ганни Мороз охоплює візерунки хусток, мережок і лиштв Полтавщини, візерунки скатертин Київщини, орнаменти рушників ризниці Києво-Печерська лавра, а також саморобні й друковані альбоми зразків української вишивки.
Експозицію було створено ГО «Обрядова культура України» у партнерстві з Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені В. Г. Заболотного, ГО Архітектура і мистецтво (м. Бургас, Болгарія) та Кримськотатарським ліцеєм «Birlik».
На виставці органічно поєдналися унікальні матеріали з фонду рідкісних видань та краєзнавства бібліотеки – візерунки рушників, доповідь Ганни Мороз «Рушники Полтавщини» (1926), сучасні книжкові видання про традиційну вишивку, а також старовинні й сучасні рушники з родинної колекції Валерії Левківської (Полтавщина, Сумщина, Запоріжжя, Житомирщина), з родинної скрині Ольги Кичи, директорки кримськотатарського ліцею (Полтавщина, Сумщина, Черкащина), майстрині творчої групи «Авторська лялька-мотанка» Раїси Кассім (рушники Київщини), а також із колекцій Любові Шевченко та Тетяни Чеховської-Косцової. Окрему частину експозиції становили ляльки майстринь Тетяни Золочевської, Лариса Дідик, Раїси Кассім і Тетяни Чеховської-Косцової.
На захід завітав голова БО Фонд Культурної Спадщини, керівник проєкту «Devlet Saray Museum» Сеит-Ягья Казаков. У своїй промові він підкреслив важливість проведення подібних заходів для збереження культурної спадщини та подарував бібліотеці примірник видання Народного художника України Володимир Козюк – «Хата під стріхою. Останній штрих минулого тисячоліття».
Валерія Левківська передала в дар від наукової консультантки проєкту «Обрядовий код» Валентини Телеуці видання Народнопоетична творчість Подунав’я: проблеми регіональної специфіки (Ізмаїл, 2010). Це перша частина масштабного дослідження народнопісенної творчості Подунав’я, обрядової та позаобрядової культури регіону, що стане вагомим доповненням бібліотечної скарбниці сучасних досліджень української культури.
Захід завершився кураторською екскурсією, яку провели Валерія Левківська та Наталія Світла.
Експонати, представлені на виставці «Сила роду. Рушник в українських традиціях і обрядах», засвідчили, що рушник як яскраве й самобутнє явище української культури й донині залишається живим видом народного мистецтва та важливим символом національної ідентичності.
