23 травня 2024 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбувся культурно-мистецький захід «Традиційна кримськотатарська культура: обрядовий та позаобрядовий контекст» у межах виставки «Крим. Відкриття», присвяченої 80 роковинам депортації кримських татар.
Захід традиційно розпочався урочистим звучанням Гімну України й Національного Гімну кримськотатарського народу Ant Etkenmen.
З вітальним словом до гостей звернулася Наталія Світла, директорка ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, наголосивши на важливості й актуальності заходів, що відбувалися протягом місяця на платформі виставки «Крим. Відкриття» для подальшого вивчення й збереження культурної спадщини кримських татар і залучення молоді для процесу відновлення кримськотатарської культури.
Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу.
Арслан Фазилов філолог, фахівець кримськотатарської мови, викладач, перекладач, аспірант Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, у своїй презентації «Орьнек – традиційний кримськотатарський орнамент в ужитковому мистецтві кримських татар»розповів про дивовижне явище народної культури – кримськотатарський орнамент, що складається з різних елементів рослинного й геометричного характеру. Тематика, символіка й технологія орнаменту сягають корінням у давню історію Криму. Орьнек увібрав у себе художні прийоми й традиції багатьох народів, які взяли участь в етногенезі кримських татар.
У давнину на всіх етапах життя, від колиски до старості, предмети із зображенням орнаменту супроводжували людей, зокрема, в обряді народження дитини, у традиціях сватання й весілля, новосіллі, облаштування оселі, поминальних ритуалах. У ті часи використання орнаменту було повсякденне, побутове. Предмети побуту, одяг, аксесуари, меблі, ритуальні приладдя із зображенням орьнеку були невід’ємною частиною життя кримськотатарської сім’ї. Тому й передавалося це ремесло із покоління в покоління, слугуючи своєрідним елементом самоідентифікації народу.
Непоправних втрат розвитку орнаментального мистецтва кримських татар завдала депортація 1944 року. Відродження народних ремесел почалося в 90-ті роки ХХ століття. Сьогодні знаннями про орьнек володіє і застосовує їх на практиці не така велика кількість майстрів, проте ця сфера впевнено розвивається. У 2021 році орнамент орьнек внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що дало потужний поштовх для його подальшого розвитку й популяризації.
Авторка і керівниця проєкту, голова ГО «Обрядова культура України» Валерія Левківська познайомила ще з двома елементами кримськотатарської культури, що зараз знаходяться в списку нематеріальної культурної спадщини України – традиційним кримськотатарським танцем і кавовою традицією кримських татар.
Як зауважила пані Валерія, танцювальне мистецтво завжди займало значне місце в житті кримських татар. Не існувало поняття «сценічні танці». Танець органічно був вплетений у побутове життя, жодні подія чи свято не відбувалися без них. Кожен кримськотатарський танець – це відображення самобутності, традицій і звичаїв народу, а їхня хореографія дуже різноманітна й захоплююча. У цьому особисто пересвідчилися присутні, пританцьовуючи на своїх місцях під час перегляду відеозапису з найпопулярнішими танцями: «Депортація – Сюргунлюк», народного чоловічого танцю «Чобан оюни» і феєричного «Емір Джеляль ве Хайтарма».
Зацікавила учасників і розповідь про ще одну традицію – кавову. Кава також має особливе значення в житті кримських татар. Напій з кавових зерен був завезений у Крим з Туреччини. У результаті тривалої популярності напою виникла самобутня культура споживання: її пили з гостями, щодня в родинному колі, під час свят. У кримських татар практично не має кулінарних книг, практика приготування страв і напоїв передається із покоління в покоління. Валерія Левківська наголосила, що бувають різні види споживання кави, у залежності від нагоди, наприклад, ранкова кава, кава нареченої, кава здобуття освіти, а також поділилася цікавими рецептами приготування запашного напою.
Після завершення презентації Арслан Фазилов для учасників заходу провів кураторську екскурсію виставкою.
Це був останній захід у циклі заходів, що відбувалися на платформі проєкту «Крим. Відкриття». Унікальність проєкту полягала в тому, що експонати виставки постійно доповнювалися новими книжками, дитячими малюнками, художніми роботами. Масштабність освітнього, культурно-мистецького проєкту засвідчила величезну зацікавленість суспільства до вивчення й популяризації кримськотатарської історії, традицій і культури.
