16 травня 2024 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбувся культурно-мистецький захід «Традиційне кримськотатарське житло: чоловіча та жіноча половини», який реалізовано в межах виставки «Крим. Відкриття», присвяченої 80 роковинам депортації кримських татар.Захід розпочався урочистим звучанням Гімну України й Національного Гімну кримськотатарського народу Ant Etkenmen. Наталія Світла, директор ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, у своєму вступному слові нагадала присутнім, що 80 років тому радянський режим здійснив свій черговий злочин – депортацію кримських татар, зазначивши, що саме в ці роковини гостро відчуваєш всю трагедію і біль кримськотатарського народу й запропонувала вшанувати пам’ять жертв депортації хвилиною мовчання. У ці дні ми згадуємо трагічні події травня 1944 року, тому саме тема заходу «Традиційне кримськотатарське житло: чоловіча та жіноча половини» дає надію на майбутнє. Тому що народ, який вивчає і зберігає свої національні традиції, культурну спадщину має сили до спротиву й перемоги.
Культурна спадщина кримських татар, частиною якої є і житлобудування, це – жива традиція, що поєднує покоління, формує національну ідентичність. Про це розповідали на заході автор і керівник проєкту, голова ГО «Обрядова культура України» Валерія Левківська, президент Української академії архітектури, Народний архітектор України, доктор архітектури, професор Олег Слєпцов, декан архітектурного факультету КНУБА, професор, член-кореспондент Української академії архітектури Олександр Кащенко.
На платформі виставки «Крим. Відкриття» відбулася презентація «Архітектурно-планувальна організація кримськотатарського житла» Едема Сейтасанова, архітектора, доктора філософії.
Свою презентацію Е. Сейтасанов, який народився в Бахчисараї (Крим), розпочав зі спогадів дитинства. Традиційною кримськотатарською архітектурою юний дослідник зацікавився ще змалечку. Це захоплення вплинуло на вибір майбутньої професії. Він зазначив, що в основу презентації покладено результати дослідження.Метою його наукової роботи стало визначення принципів архітектурно-планувальної організації кримськотатарського житла ХV – початку ХХ століття й принципи та методи збереження історичної архітектурної спадщини.
Як зазначив науковець, протягом дослідження він вирішив низку наукових завдань, визначив і проаналізував попередні дослідження з архітектурно-планувальної організації кримськотатарського житла, джерела й наукові публікації, літературні й художні твори, присвячені архітектурі Криму. Ця колосальна робота тривала 6 років.
На жаль, розвиток кримськотатарської архітектури було перервано декілька разів: депортація 1850–1863 років, друга депортація 1875–1900 років, третя розпочалася 18 травня 1944 р. під час Другої світової війни. Процес руйнування кримськотатарської національної архітектури продовжується й сьогодні в окупованому Криму, тому дослідник вважає дуже важливим збереження архітектурної спадщини кримських татар. Також на основі детального аналізу основних принципів житлової забудови він пропонує застосовувати національні особливості в сучасній архітектурі.
У результаті проведеного дослідження Е. Сейтасанов виявив, що основним чинником просторової організації житла були природньо-кліматичні умови, і відповідно визначив 4 райони, які мають значні відмінності в архітектурі – це степовий, передгірний, гірський і південнобережний. Він також приділив увагу будівельним матеріалам Криму, типам планувальної організації житла, художньо-декоративному оздобленню традиційного житла, а ще дав рекомендації щодо методики охорони й збереження архітектурної житлової спадщини.
Молодий архітектор поділився своєю мрією – створити музей під відкритим небом у його родовому селі Коккоз (Соколине) Бахчисарайського району. Принципи музеєфікації народної архітектури й традиційного побуту, архітектурна концепція самого музею також знайшли відображення в його презентації.
На заході виступила Олена Громова, член Художньої ради проєкту, етнограф, завідувач наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (с. Пирогів), яка повідомила що на території музею планується відтворити традиційну кримськотатарську садибу. У Криму в умовах окупації триває знищення автентичних пам’яток культури й архітектури, тому представлення кримськотатарської архітектури в Музеї наразі на часі й роботи в цьому напрямі тривають.
Презентація викликала велику зацікавленість у гостей заходу, доповідачу було поставлено багато фахових питань. Це свідчить про актуальність теми й необхідність подальших досліджень.
Після завершення презентації Валерія Левківська провела кураторську екскурсію виставкою і ознайомила з побутом і традиціями на чоловічий і жіночий половині традиційної кримськотатарської садиби.
