Г. І. Нарбут народився 9 березня 1886 р. в багатодітній (чотири сини та дві доньки) дворянській родині Івана Яковича та Неоніли Миколаївни (уродженої Махнович) Нарбутів у родовому маєтку Нарбутівка Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Сумська обл.).

Ще за свого короткого (34 роки) життя Георгій Іванович став художником світового масштабу. Його внесок у розвиток українського мистецтва справді вражає: від книжкових мініатюр до державної символіки. Його твори спираються на традиційне українське мистецтво, але одночасно містять новаторство, притаманне митцям початку ХХ ст.
Серед різноманітної художньої спадщини Г. Нарбута зупинимося на двох різних її аспектах: азбуці та перших грошових знаках незалежної України.
Українська абетка традиційно вважається мистецтвознавцями вершиною творчості Георгія Івановича, його лебединою піснею. Робота над нею відбувалася в буремному 1917 р. в революційному Петербурзі, а видати її погодилося Товариство Голіке та Вільборга. Збереглося п”ятнадцять аркушів абетки. Техніка виконання – перо, чорна туш. Тематика абетки різноманітна: іграшки і тваринки, архітектурні мотиви (руїни, обеліски). Цікаво, що Г. Нарбут використав автентичні шрифти: флористичні ініціали, а також більш суворі літери, схожі на «архітектурний римський шрифт», проте більш контрастні, трохи асиметричні.
Композиція обкладинки викликає відчуття внутрішнього руху: силует фігури із шаблею, ялинки, на фоні яких розсипані вощенні бризки ракет. Силуети ніби перебувають у боротьбі. Обабіч малюнку – складені з кубиків нестійкі стовпи. Вгорі – назва «Українська абетка», що ніби поєднує ці стовпи. А під чорними силуетами ялин і фігури із шаблею – тварини і люди, які прогулюються парком. Це алегорична композиція, що має підтекст: усе в світі бореться, рухається, але за волею добра чи зла – важко зрозуміти.
В ілюстраціях «Української абетки» на кожну літеру, окрім деяких, Г. Нарбут підбирав три слова, які, власне, й відображав у композиціях. Наприклад, літера «Г» відображена словами «гетьман», «голуб», «гвинт». Проте на малюнку знаходимо й інші українські слова на цю літеру: «ганок», «герб», «гармата»…
Георгій Іванович встиг опрацювати літери «А», «Б», «В», «Г», «З», «И» («І»), «К», «Л», «М», «Н», «О», «С», «Ф», «Ч» і продемонстрував велике розмаїття технічних прийомів: силуети чорні на білому та білі на чорному, різнохарактерні штрихи (тонкі, живі, стилізовані, з ущільненнями, пунктири тощо).
Тим часом у тому ж 1917 р. українська держава почала створювати національну валюту – карбованці Української Народної Республіки. Її президент М. Грушевський доручив розробити ескізи Г. Нарбуту. Друкувалися карбованці в друкарні Василя Кульженка. Це були жовто-коричневі купюри вартістю 100 карбованців з декоративними шрифтами й орнаментами в стилі українського бароко. На них вперше було використано зображення тризубця як державного гербу України. Георгій Іванович використав саме тризубець, вивчаючи монети часів Київської Русі. Напис «100 карбованців» дублювався російською та польською мовами, а також на ідиші.
У 1918 р. П. Скоропадський замовив інші українські гроші – гривні. Державна друкарня в м. Берліні друкувала купюри вартістю 2, 10, 100 і 500 гривень. Г. Нарбут розробив ескізи купюр 10, 100 і 500 гривень, на яких він повторив варіант тризубця.
Перші українські гроші й понині зберігаються в колекціонерів.

Список використаної літератури:

1. Белецкий П.А. Георгий Иванович Нарбут [1886-1920] / П. А. Белецкий. – Л. : Искусство, Ленинград. отд-ние, 1985. – 239 с. : ил. – Библиогр.: с. 232-233.
2. Нарбут // Великие художники : их жизнь, вдохновение и творчество. – К., 2005. – Ч. 104. – С. 3-31 : ил.
3. Українська абетка : малюнки Г. Нарбута. – СПб. : [б. в.], 1917 (Друк. Т-ва Голіке і Вільборг). – 14 арк. : іл.
4. Цалик С. Украинские деньги 1917-1920 годов // Антиквар. – 2014. – № 6. – С. 62-69.