Український архітектурний модерн
«На зламі ХІХ–ХХ ст. в Україні культурна еліта починає відроджувати народне, національне мистецтво, шукає нові форми поєднання його з сучасністю. Саме в архітектурі того періоду яскраво і талановито поєдналися народна архітектура, міська архітектура та модерн. Активними учасниками цього процесу стають архітектори, такі як В. Кричевський, П. Альошин, О. Сластіон (Сластьон), І. Левинський та ін. Будівлі в стилі українського архітектурного модерну вражають своєю простотою і вишуканістю, їх порівнюють з природним різноманіттям України. Підтвердженням цього порівняння є зразок українського архітектурного модерну – будинок Полтавського губернського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). Навіть типові проекти земських шкіл або селекційних станцій вирізняються своєю неповторністю та виразністю. Через геополітичні та економічні причини даний стиль активно використовувався в будівництві України дуже короткий період.
Архітектурна спадщина в стилі українського архітектурного модерну збереглася неповністю, величезні втрати стали гіркою реальністю» [1, C. 4].

Список використаної літератури:
1. Український архітектурний модерн (остання третина ХІХ – перша третина ХХ століття) : ретроспект. бібліогр. покажч. / Мінрегіон України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного ; уклад. Т. В. Бернацька ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант А. О. Пучков. – Київ, 2020. – 160 с. : іл. – (Українські архітектурні стилі, вип. 2).