25 травня 2010 р. в приміщенні Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного відбулася презентація виставки, приуроченої до 100-річчя від дня народження українського мистецтвознавця Григорія Никоновича Логвина (22.05.1910 – 7.03.2001). Г. Н. Логвин народився 22 травня 1910 р. у селянській родині в с. Косівка (Кіровоградська область). У 1926 р. закінчив семирічну школу, а в 1929 р. – сільськогосподарську школу, після чого працював головним агротехніком, заступником голови і головою колгоспу.
Протягом 1931 – 1936 рр. Г. Н. Логвин отримував вищу освіту у Харківському художньому інституті та Інституті інженерів комунального господарства. У 1945 р. він почав працювати на посаді архітектора в інституті «Діпросільбуд» у м. Києві.
У 1948 р. закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію про архітектуру Святогірського монастиря в с. Зимно «Архітектурний комплекс в Зимно» і залишився працювати в Інституті теорії та історії архітектури, що функціонував у складі Академії архітектури УРСР.
У 1988 р. Г. Н. Логвин став членом Академії мистецтв СРСР, а у 1993 р. одержав Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.
За час своєї діяльності Г. Н. Логвин написав низку ґрунтовних праць, що стали надійною основою для подальших наукових досліджень у галузі мистецтвознавства та архітектури.
Творчий доробок та життєвий шлях мистецтвознавця було висвітлено на книжковій виставці, на якій експонувалися видання з фонду Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного.
Учасники презентації мали змогу переглянути такі фундаментальні авторські видання, як «Чигирин. Суботів» (1954), «Киево-Печерская лавра» (1958), «Архітектура Андріївської церкви в Києві» (1959), «Киев» (1960), «Украинское искусство X – XVIIІ вв.» (1963), «Острог» (1966), «По Україні» (1968), «Софія Київська» (1971), «З глибин» (1974), «Український середньовічний живопис» (1976, в співавт.), «Собор святої Софії в Києві» (2001), а також дисертацію Г. Н. Логвина «Архітектурний комплекс в Зимно» (1948), що зберігається в бібліотеці.
Значну частину експонатів складали енциклопедичні та довідкові видання, де Г. Н. Логвин був автором розділів, серед них такі фундаментальні видання, як «Нариси історії архітектури Української СРСР» (1957), «Всеобщая история архитектуры, «Історія українського мистецтва» (1967), «История искусств народов СССР (1976), «Искусство стран и народов мира» (1974), «Українська Радянська Енциклопедія» (1981) та ін.
Г. Н. Логвин був автором значної кількості статей, опублікованих в наукових збірниках та періодичних виданнях: «Архітектурні пам”ятки» (1950), «Архітектура і будівництво» (1953 – 1956), «Питання історії архітектури та будівельної техніки в Україні» (1959), «Українське мистецтвознавство» (1970, 1971) та багато ін., що були представлені на виставці.
З інформацією про Г. Н. Логвина можна ознайомитися, переглянувши енциклопедичні та довідкові видання, серед яких «Українська Радянська Енциклопедія. Т. 6» (1981), «Митці України» (1992), «Мистецтво України» (1997) та ін.
Книжкову виставку доповнила виставка фотографій, на яких зображена буденна дослідницька робота українського мистецтвознавця, експедиції та наукові відрядження до різних міст і сіл України, а також значна кількість фотопортретів, наданих донькою Наталею.
На завершення заходу виступила донька митця Наталя Григорівна, яка повідомила, що наразі підготовлено до видання декілька праць із спадщини Григорія Никоновича і ведеться пошук меценатів для їх видання.
Книжкова виставка, підготовлена працівниками галузевої бібліотеки, активним читачем якої Г. Н. Логвин був з початку її створення, зібрала у бібліотеці фахівців, колег, які ще раз підтвердили значущість постаті Г. Н. Логвина у розвитку українського мистецтвознавства та архітектури.
