12 листопада 2025 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася презентація книжки Кирила Третяка «Уламки Києва».
«Сьогодні не бракує книжок, з яких можна дізнатися про столицю України, її минуле й сьогодення. У наш динамічний час мало не щодня дізнаємося щось нове, кожен день приносить нові відкриття про цікаві факти з історії та архітектури столиці. На жаль, так само швидко ми втрачаємо зразки нашого минулого, що закарбувалися в цеглі й дереві» – такими словами відкрив презентацію монографії автор, дослідник історико-культурної спадщини України, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету КНУ ім. Т. Г. Шевченка Кирило Третяк.
Він розповів, що книжка присвячена втраченим спорудам Києва, про які раніше не писав у своїх працях. До неї увійшла інформація про зруйновані архітектурні об’єкти й містобудівні комплекси Києва, які зникли протягом 1880–1920-х років, а також будівлі міста, яким загрожує знищення. Загалом, до праці увійшло близько 365 архітектурних об’єктів та ансамблів, які розташовувалися в різних районах Києва та його околицях.
Головна ідея видання – фіксація змін в історичній забудові Києва, які сталися протягом останніх півтора сторіч. Автор зібрав матеріал про втрачені споруди, які мали визначні архітектурні форми й відіграли важливу роль у формуванні історичної забудови вулиць, площ і провулків міста. Також у книжці вміщено інформацію про те, як виглядала забудова тих районів Києва, які кардинально реконструйовані у ХХ–ХХІ сторіччях.
Дослідник підкреслив, що варто зберігати не тільки поодинокі приклади архітектури минулого, але й повноцінну та цілісну історичну забудову, яка передає атмосферу міста. Позиція автора чітка й принципова – зберігати якомога більше зразків минулого, адже з їхньою втратою ми позбуваємося зв’язку з нашою історією, що призводить до негативних наслідків у майбутньому.
Розміри архітектурних втрат Києва вражають. Протягом останньої третини ХХ – початку ХХІ сторіч у місті знесено сотні будинків, цілі історичні місцевості кардинально переплановані й втратили майже всю історичну забудову.
Книжка містить два нерівномірні розділи. Перший присвячено зниклим об’єктам історичної забудови міста; другий розділ присвячено 66 спорудам, які сьогодні знаходяться під загрозою втрати через аварійний стан чи наміри знести їх для наступного будівництва. Книжку проілюстровано світлинами, більшість з яких ніколи не публікувалися в друкованих виданнях.
Робота автора над книжкою тривала в розпал російсько-української війни, коли гинули українці, руйнувалися пам’ятки історії та архітектури України. Саме в такі часи, підкреслив дослідник, особливо гостро відчувається біль за нашу культурну спадщину, яка поступається місцем новобудовам, позбавленим естетики й традицій. «Прийшов час замислитися й почати дбати про минуле, яке формує наше майбутнє» – наголосив К. Третяк.
Наприкінці зустрічі К. Третяк відповів на численні запитання стосовно характеру й змін історичної забудови міста, цінності утрачених будівель, заходів, що належить вжити для збереження архітектурної спадщини. Презентація завершилася традиційною фотосесією і неформальним спілкуванням з гостями.
Інформаційним супроводом заходу стала фондова виставка «Загублені перлини Києва: архітектурні пам’ятки, які ми втратили», підготовлена фахівцями бібліотеки.











