Уреньов Валерій Павлович (22.01.1939, Одеса – 17.10.2022, Одеса) – доктор архітектури, академік, заслужений архітектор України, один з видатних представників одеської архітектурної школи.

Під час навчання в аспірантурі працював у КиївНДІПмістобудування.

У 1967 р. закінчив аспірантуру на кафедрі архітектурного проєктування Київського інженерно-будівельного інституту (КІБІ).

У 1968 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Організація мережі й архітектурно-планувальні рішення підприємств громадського харчування на курортах півдня України», науковий керівник – професор Я. А. Штейнберг.

Працював деканом художньо-графічного факультету Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського.

З 1968 р. працював на кафедрі архітектури і містобудування ОІБІ.

У 1991 р. отримав звання професора архітектури.

У 1993 р. працював деканом архітектурного факультету й завідувачем кафедри архітектури і містобудування ОІБІ.

З 1994 р. очолював кафедру архітектури і містобудування Одеської державної академії будівництва та архітектури (ОДАБА).

У 1994 р. очолював Українську академію архітектури при ОДАБА.

У 1996 р. захистив докторську дисертацію на тему «Принципи комплексного архітектурно-планувального формування підприємств громадського харчування» в Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА).

У 1996–2022 рр. очолював Архітектурно-художній інститут ОДАБА

Під науково-педагогічним керівництвом В. Уреньова підготовлено 10 кандидатів архітектури, сотні магістрів і бакалаврів.

В. Уреньов був членом спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій при КНУБА, членом вченої ради ОДАБА, членом експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти та науки України. За його участю відкрито аспірантуру за спеціальністю 18.00.02 «Архітектура будинків і споруд» з науковим напрямком у галузі дослідження архітектурної типології житлових будинків і громадських споруд. За ініціативи В. Уреньова в ОДАБА створено науково-дослідні лабораторії і проєктно-конструкторські бюро.

Окрім педагогічної і наукової діяльності В. Уреньов займався проєктуванням, активно виступав у засобах масової інформації з проблемних питань забудови м. Одеси.

В. Уреньов – автор книжок:

• «Інтер’єри підприємств громадського харчування» (1973);
• «Архитектура предприятий общественного питания» (1981);
• «Предприятия общественного питания» (1986);
• «Интерьер и оборудование предприятий общественного питания» (1988);
• «Основы архитектурного проектирования предприятий общественного питания» (1990).

В. Уреньов – автор рецензій на книжки:

• «Архитектура общественных зданий и комплексов» (2006);
• «Архітектура будівель і споруд» (2014);
• Є. В. Вітвицька «Розробка енергоефективних планувальних рішень забудови міста з урахуванням клімату» (2018).
• В. Уреньов – автор наукових статей, надрукованих у збірниках:
• «Архітектурний вісник КНУБА» (2017, вип. 11–12, 13; 2018, вип. 14–15; 2019, вип. 17–18);
• «Вісник Української академії архітектури» (2002, вип. 1(7));
• «Гражданское строительство и архитектура» (1990, вип. 5, 7/8);
• «Проблемы теории и истории архитектуры Украины» (2007, вип.7; 2013, вип. 13; 2014, вип. 14);
• «Региональные проблемы архитектуры и градостроительства» (1999, вип. 1; 2000, вип. 2; 2002, вип. 3–4; 2003, вип. 5–6; 2005, вип. 7–8; 2007, вип. 9–10).

З 1996 р. В. Уреньов – дійсний член Української академії архітектури, професор Міжнародної академії архітектури. Також він був членом Національної Спілки архітекторів України.

За професійну й громадську діяльність В. Уреньов нагороджений різними відзнаками:

• почесне звання «Заслужений архітектор України» (2006);
• почесні відзнаки Одеського міського голови «Знак пошани», «За заслуги перед містом», «Трудова слава», «Орден Маразлі»;
• медаль «Подвижнику освіти», Медаль ім. академіка М. І. Артоболевського «За заслуги в просвітній діяльності», медаль Ради ректорів закладів вищої освіти Одеського регіону «За досягнення в науці», медаль Українскьої академії архітектури;
• ордени «Патріот України» й «Гордість і слава України»;
• вища нагорода губернатора – Золотий тризубець.

«Місія архітектора Уреньова особлива – це людина, яка ціле життя присвятила становленню і розвитку архітектурної освіти в Одесі» так зазначає доктор архітектури М. Бевз.

 Список використанної літератури:

1. Енергійний мрійник, лідер і творець! Валерій Павлович Уреньов. Архітектор. Вчений. Педагог / А. В. Ковров, О. С. Слєпцов, М. М. Дьомін // Архітектурний вісник КНУБА : [наук.-вироб. зб.] / Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури ; відп. ред. О. С. Слєпцов. – Київ, 2023. – Вип. 26–27. – С. 4–26. – Бібліогр. в кінці ст.

2. Латишева Л. П. Одеська державна академія будівництва та архітектури: 1930–2000 : [До 70-річчя ОДАБА] / Л. П.Латишева, О. Е.Лопатто, Л.В.Мазуренко. – Одеса : Астропринт, 2000. – 230 с. : іл.

3. Пилявский В. А. Архитектура Одессы. Зодчие, здания, стили : архитектур.-ист. эссе / В. А. Пилявский. – 3-е изд. – Одесса : Optimum, 2015. – 624 с. : ил. – Библиогр. в конце разд.