25 квітня 2024 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулося урочисте відкриття виставки «Крим. Відкриття» в межах Міжнародного освітнього культурно-мистецького проєкту «Кримськотатарські студії», присвяченого 80 роковинам депортації кримських татар.З вітальним словом виступила Наталія Світла, директор ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, яка наголосила, що бібліотека пишається участю в проєкті, головна мета якого популяризація історії корінного народу Криму, який протягом століть зберігає мову предків, власні традиції, культуру, звичаї. Такі заходи допомагають відновити історичну пам’ять, а також знайомлять усіх з культурою кримських татар. Крим – це невід’ємна частина України.
Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. 80 років тому кривава рука Йосипа Сталіна підписала постанову про виселення усіх кримських татар з території Криму. Під час головної хвилі депортації кримських татар висилали до найсуворіших куточків СРСР, але переважну більшість – до Узбекистану. У підсумку – 191044 поламані людські долі (до кінця 1960-х років з життя пішло 46 відсотків кримськотатарського народу), заборона будь-яких позитивних згадок про кримських татар в історичній літературі, викреслення назв кримськотатарських топонімів, заселення півостріва вихідцями з прилеглих областей, переважно російських.
Урочисте відкриття виставки розпочалося виконанням Гімну України й Духовного гімну кримських татар «Ей гюзель, Къирим». Пам’ять жертв депортації кримських татар учасники заходу вшанували хвилиною мовчання.
Захід вела автор і керівник проєкту Валерія Левківська, голова ГО «Обрядова культура України», яка зазначила, що епіграфом до заходу є рядки з вірша кримськотатарського поета Аблязіза Велієва:
«Щоб вернуть на віки
Чесне ім’я мого народу
І сказати усім: Ми – живі,
Ми не вмерли, ми – є».
У церемонії відкриття взяв участь заступник Постійного Представника Президента в Криму Денис Чистіков, який зазначив: «Сьогодні кримськотатарський народ переживає третю депортацію, яка фактично спричинена діями РФ. Кримські татари були насильно депортовані в 1944 році радянським тоталітарним режимом, а після початку окупації півострова у 2014 році кремль створює умови для того, щоб вони знову залишали свої домівки. У вересні 2022 року РФ розпочала приховану незаконну мобілізацію, що стало ще однією причиною для кримських татар вимушено залишити свої домівки. У такий спосіб окупанти намагаються відверто витіснити представників корінного народу України… Росіяни послуговуються одними й тими самими методами, що були в 1944 році в радянської влади: заміщення населення, знищення національної ідентичності як українців, так і кримських татар, активна пропаганда. Вони намагаються переконати громадян України, що залишилися в тимчасово окупованому Криму, що про них забули. Проте це не так. Україна й активні спільноти роблять все, щоб привертати увагу до питання порушення прав людини в Криму, у тому числі через такі заходи як виставки. Все це не залишається поза увагою наших громадян на тимчасово окупованих територіях».
На заході виступив Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримських татар, який сказав, що «виставка присвячена тим сферам життєдіяльності народу, які показують, звідки він черпає свої сили, якби не було скрутно. Які б часи не переживали кримські татари, вони завжди пам’ятають, що дає сили жити. Непокаране, незнищенне зло завжди повертається. Те, що ми зараз переживаємо війну – тому підтвердження. Тоді вони були впевнені, що викинувши нас з наших домівок, з рідної землі, насильно утримуючи десятки років у вигнанні, розчавлять нас, і нас не буде. Але народ не просто вижив, народ почав відроджуватися. Ми повернулися й почали будувати нове життя. І тут знову приходить Росія, аби продовжити те, що не змогла тоді в 1944 році». Він висловив важливу думку про те, що навіть у самих тяжких обставинах завжди має бути оптимізм, віра в добро і світле майбутнє: «які б важкі часи ми не переживали, завжди треба думати про те, що надає нам сили жити далі… У кримськотатарському житті завжди є оптимізм, завжди найдеться той, хто скаже, що все в кінці буде добре. Ця війна – випробування, що з”єднує нас усіх в єдину українську політичну націю. Будучи різними людьми за мовою, вірою, культурою, ми всі є українцями, бо глибоко усвідомлюємо, якою цінністю є держава».
У своєму емоційному, енергійно потужному виступі Феріде Ібрагімова, консультант лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, нагадала присутнім про спорідненість національних визвольних рухів українського й кримськотатарського народів, про великий шлях спротиву імперії, що намагається вкотре знищити національну ідентичність: «Важливо пам”ятати про геноциди обох народів, щоб подібні війни вже більше ніколи не повторювалися. Бо хто забуває свою історію, тому виправляють географію».
Також на заході прозвучала кримськотатарська поезія у виконанні Арслана Фазілова, аспіранта Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, поетичні рядки Аблязіза Велієва у виконанні Анни Вітязь, студентки КНУ імені Тараса Шевченка, пісня від Ленари Османової, співачки, заслуженої артистки України, АР Крим (онлайн).
З вітальним словом виступили Олена Громова, етнограф, Ольга Кича, директор кримськотатарського ліцею «Бірлік Скул», Олександр Кащенко, декан архітектурного факультету КНУБА, Надія Гончаренко, редактор видавництва «Майстер книг», Едем Сейтасанов, архітектор, Олена Рофе-Бекетова-Алчевська, директор Благодійного фонду родини Алчевських-Бекетових.
На завершення відбулася кураторська екскурсія виставкоювід Валерії Левківської, автора й керівника проєкту. На виставці, що заповнила весь мистецький простір бібліотеки, експонувалися рідкісні видання кінця ХІХ – початку ХХ століть, сучасні видання, листівки, унікальні фото будівель і споруд Криму, пейзажі О. Бекетова, К. Богаєвського, М. Волошина з фонду бібліотеки, творчі роботи архітекторів О. Кащенка й Т. Кащенко, видання від Кримськотатарського центру мови і літератури, художні роботи родинних обрядових свят, виконаних вихованцями кримськотатарського ліцею «Бірлік Скул», а також 63 лялькові композиції від 39 майстринь-лялькарок творчої групи «Авторська лялька-мотанка» з України й діаспори.
Навіть після завершення заходу, емоції продовжували вирувати, неформальне спілкування тривало, викликаючи в серцях запрошених гостей відчуття вдячності й спорідненості.
