Представляємо книжку Пола Кларка та Джуліана Фрімана «Дизайн», присвячену історії дизайну, різним дизайнерським школам та самим дизайнерам – творцям комфортних та красивих речей, що оточують нас.
Невимушено з легким гумором автори книги «Дизайн» (2003) Пол Кларк та Джуліан Фріман розповідають про речі та історію їх створення. Книга дає відповідь на питання: «Хто створив всі ці речі?», «Коли вони створені і чому?», «З чого зроблені і на скільки добре працюють?» У хронологічному порядку, подається інформація про відомих дизайнерів та геніальні, з погляду дизайну, предмети. І для того, щоб зрозуміти усі ці питання, автори дають пораду: «Починайте з самого початку та читайте до кінця» [с. 9].
Від наскального живопису палеоліту, винаходу колеса та плугу, до такої визначальної події, як винайдення грошей – про перші рукотворні винаходи людства на початку сходження цивілізації можна знайти у розділі «Я мислю, отже я дизайнер». «Ані одягу, ані центрального опалення. Насувається льодовиковий період, а вогню немає. Що би ви вважали за краще – стати здобиччю хижака або вирішити проблеми, ставши дизайнером?» – жартівливо запитують автори [с. 12].
“Колесо – винахід, який у буквальному сенсі привів все до руху; Глиняний сосуд у вигляді візка, бл. 2000 р. д. н. е. С. 14.” “«Бенкет» у стилі герцога Беррійського. Ілюстрація із часослову. С. 20.” У часи Середньовіччя «…про дизайнерів і речі не було. Будь-хто, який чомусь навчився, міг почати «видумувати» речі. Художники та ремісники-ткачі, склодуви, палітурники та ювеліри – усі були дизайнерами» [с. 20]. Автори надають безліч пізнавальної і цікавої інформації про речі повсякденного попиту, знайомих і звичних нам з дитинства. Так, наприклад, у розділі «Пішов відлік часу», йде мова про історію годинника, починаючи від сонячного, водяного та маятникового Хрістіана Гюйгенса і до створеного у 1948 р. атомного годинника.
У розділі «Влаштовуйтеся зручніше» – історія стільців та крісел. «Спочатку це були валуни та пні, але у віддалені часи хтось виготовив перше крісло або, що більш ймовірніше, звичайний стілець» [с. 30] – жартівливо стверджують автори.
У розділі «Пишіть, пишіть…» читачі дізнаються про винайдення першої чорнильної ручки Л’юїсом Едсоном Уотерманом (1884), кулькової Ладислао Биро (1930-і), найпопулярніших «Паркер» та «Шеффер», а також про винахід фломастера у 1960-х. «Розкішна ручка гарної якості – прекрасна річ, яка допоможе вам не розучитися писати правильно і красиво» [с. 39] – зазначають автори.
Цікаво і корисно узнати щось нове про річ, без якої сьогодні важко уявити своє життя. Як, наприклад – телефон. «Ранні апарати можна було сплутати з фотокамерами, тому що і форма, і матеріал, з якого вони вироблялися, були одні ті самі» – повідомляють автори – «Перший дисковий телефон, на якому номер набирав сам користувач, було запатентовано у 1891 році Алмоном Строугером» [с. 40]. Про те, який дизайн мали перші телефонні апарати можна дізнатися у розділі «І це все про засоби зв’язку». Таке звичне для нас книгодрукування, свого часу назавжди змінило світ. Цей винахід вважається знаковим досягненням епохи Ренесансу. На сторінках книжки під заголовком: «Змінні літери та вічні зірки» зазначається, що Йоганн Гутенберг (1394–1469) із Майнца, Німеччина: «Чуйно вловив дух часу і винайшов книгодрукування» [с. 22]. Розповідь про цей період доповнена кресленнями Леонардо да Вінчі, які випередили свій час.
У розділі «Від дерева до вугілля» – про визначні винаходи індустріальної епохи VXII ст.
Вода, вітер та людські мускули були основними силовими чинниками старого світу. Дерево, також було основним матеріалом для забезпечення життєдіяльності людства. Його запаси швидко зменшувалися і це спонукало появі парових машин. Зміни, що були пов’язані із використанням машин, вели до промислової революції, тим самим якісно покращуючи життя людини. З’явилися перші паперові гроші (1661 р., Швеція), а застосування промислових новацій таких як: «літаючий» човник Джона Кея (1704–1778), що модернізував ткацтво, рядова сіялка Джетро Тулла (1674–1740) покращила сільське господарство, а доменна піч зробила широко доступним лиття сталі [с. 25].
Автори зазначають, що у цей період «відкриття робились легко та випадково (перша реакція: «І я міг би придумати таке!» [с. 25]. Видатним дизайнером і винахідником цього часу автори називають Бенджаміна Франкліна за його винахід стержневого блискавковідводу. . «Навіть у пору дивовижних винаходів – друкувальної та швейної машинок, велосипеду та фотоапарату – фіксація людського голосу вразила сучасників» [с. 50] – так у розділі «Музика і голос «зловлені»!» ми дізнаємося про фонограф та його універсального винахідника Томаса Едісона. Стандартна «Модель А» фонограф Едісона став бестселером джазового світу 1870-1925 років. «По мірі того, як суспільство погрузло у багатстві та комфорті, воно потребувало все більше гострих вражень. А що може бути більш інтригуючим, ніж пристрій, який дозволяє зупинити природній хід речей?» – у розділі «Усміхніться, будь ласка!» йдеться про винайдення фотокамери у кінці XIX – початку XX ст. французом Луї Дагером та англійцем Вільямом Генрі Фоксом Толботом. Ці пристрої своїм зовнішнім виглядом нагадували пастки для гризунів, тому їх жартома називали «мишоловками» [с. 32]. Ще зовсім недавно жодна подія із нашого життя не обходилася без фотоапарата. Ми сприймали його як звичну річ, не задумуючись над тим, що цей прилад увійшов в побут всього 120 років назад. Про історію винаходу фотоапарату і камери «Kodak» Джорджа Істмена, проектора братів Огюст і Луї Люм’єр дізнаємося із розділу «Скажіть сир!» [с. 48–49].
«Якщо XIX ст. було сторіччям пари, то XX стало сторіччям електрики. Електрика, яка була науковою дивиною перетворилася на нове джерело «чистої» енергії» «Поступово вугілля та газ були витіснені цією таємничою, але набагато більш зручною силою, що надходила по проводах» [с. 58]. Розділ «Приголомшливі винаходи» присвячено використанню електроенергії та створенню перших електричних приборів (освітлення, опалення, побутова техніка).
Гортаючи книжку, ми раптом узнаємо, що фаст-фуд – не є новим винаходом! «Джон Монтегю, четвертий Герцог Сендвіч (1718–1792) політик і азартний гравець, теж любив поїсти не відволікаючись від інших справ» [с. 92] – так говорять автори у розділі «Дизайн продуктів харчування» про появу такого звичного явища для великого міста, як фаст-фуд.
Темі винайдення альтернативних речовин присвячено розділ «Від гумових рукавичок до пластикових плащів». «Природні ресурси знищуються людьми з тих пір, як їм знадобилися матеріали для виготовлення речей. Коли ресурси виснажуються, доводиться знаходити нові або винаходити замінники» [с. 80] – так говорять автори про винайдення у 1820–1850 рр. XIX ст. Чарльзом Гуд’єром та Чарльзом Ренні Макінтошем нових матеріалів – синтетики та пластику.
Незалежно від того, чим ми займаємось – чи то відпочиваємо, мандруємо, або працюємо, – нас оточують речі, над якими попрацював дизайнер. Дизайнер – це творець, який робить наше життя більш комфортним і красивим. На сторінках книги читачі також знайдуть інформацію і про популярні стилі, про відомі дизайнерські школи та видатних дизайнерів.
У розділі «Нові кути» автори знайомлять з вишуканим стилем ар деко та його дизайнерами. «Кращі з найкращих у світі дизайнерів меблів були Еміль Жак Рульман та Жан Дюнан. Перший створював речі ясного та гармонійного вигляду із екзотичних порід дерева, а другий використовував метал. І не забувайте Соню Делоне з її модними аксесуарами» [с. 67].
Про конструктивістський стиль «Баухауз» та його засновника – Вальтера Гропіуса, який «об’єднав дві веймарські художні школи і найняв чудову команду для навчання студентів за програмою, в якій ремесло, мистецтво та архітектура доповнювали один одного» [с. 72] розповідає розділ «Будь-яка форма, тільки якщо вона геометрична». У розділі «Після краху» – про досягнення дизайнерів 1929–1940 рр. Серед, яких відзначено дизайнера і винахідника Раймонда Леві з його сміливими «футуристичними проектами автобуса і таксі» [с. 83]. «За кожним великим чоловіком, у всякому разі за багатьма великими чоловіками-дизайнерами ХХ ст., стоять достойні жінки» [с. 94] – стверджують автори. У розділі «Це просто дерево» розповідається про талановитих жінок – Рей Еймс та Айно Аалто – які разом із своїми чоловіками створювали оригінальні меблі з фанери та пресованого дерева.
У книзі «Дизайн» авторів Пола Кларка та Джуліана Фрімана надано багато пізнавальної та корисної інформації. Уважно прочитавши видання читачі зможуть дізнатися хто, коли і чому створює речі, які нас оточують; з чого вони зроблені і на скільки добре працюють.
Також книга дає відповідь на питання: де знаходиться та грань, що відокремлює дизайнера від винахідника або художника, чи існує зв’язок між дизайном і новаторством, і як досягти єдності трьох станів предмета – функціональності, зручності і красоти.
