Про Сальвадора Далі (1904-1989) написано понад тисячу статей і понад сто книжок, проте й досі в новітньому мистецтві він залишається міфом ледь не номер один. Коли в 1961 р. на будинку, де він народився, відкривали меморіальну дошку, хтось з натовпу викрикнув: «Кретин!», художник спокійно зазначив: «Ви його бережіть: таких як він, уже майже не залишилося». Можливо, таким був і сам художник – геній сюрреалізму. У Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного зберігаються видання, що містять репродукції картин С. Далі, тлумачать їх. У нашій віртуальній виставці розглянемо деякі з них. Знайомі родини Далі відзначали невтримну енергетику та ексцентричність маленького Сальвадора. Батько різко негативно ставився до його постійних забаганок та істерик, а мати навпаки намагалася догодити синові, вибачаючи йому найгірші вчинки. Таким чином батько для нього став втіленням зла, а мати – символом добра. В 1919 р. С. Далі намалював портрет доньї Феліпи Доменеч, а в 1925 р. – портрет батька.
У другій половині 1910-х рр. у картинах художника панував імпресіонізм. Це спостерігається, наприклад, у його картині «Човен» (близько 1918).
Дослідники умовно поділяють три основні етапи в творчості С. Далі: перший (1904-1928) – час дитячих вражень, навчання, знайомства з класичним мистецтвом, з найважливішими сучасними напрямами; другий (1928-1947) – період програмної сюрреалістичної творчості; третій (1948-1989) – повернення в Іспанію, звернення до класичного спадку, створення серії релігійних полотен, інтенсивна робота в графіці.
Однією з найхарактерніших картин першого періоду є полотно «Корзина хліба» (1926), де малюнок побудований з точних дрібних деталей. На думку художника, хліб повинен бути вміщений у «літургію» корзини, незважаючи на «анархію сторіччя, що накопичується». Цікавими є також автопортрети цього періоду. В одному з них – «Автопортрет з рафаелівською шиєю» (1920-1921) – він стилізує себе під старовинні портрети. У 1920-х рр. помітний інтерес художника до творчості П. Пікасо, тому у власних роботах С. Далі відчувається вплив кубізму – ще один автопортрет – «Кубічний автопортрет» (1923).
Відступ до сюрреалізму спостерігається у 1929-1931 рр., коли художник творить картини «Перші дні весни» та «Великий мастурбатор». У 1930-1940-х рр. він пише картини, що принесли йому світову славу: «Постійність пам”яті», «Сон, викликаний польотом бджоли навколо гранату за секунду до пробудження».
У 1950-1970-х рр. С. Далі багато працює в галузі станкової і книжкової графіки, ілюструючи Данте, античні міфи, Біблію.
Ймовірно, остаточний розрив з другим періодом і переходом до третього пов’язаний з виданням книги «Сальвадор Далі очима сестри», яке художник сприйняв дуже боляче.
У фонді ДНАББ ім. В. Г. Заболотного є значна кількість літератури, в якій користувачі мають змогу знайти як репродукції інших картин художника, так і критичні матеріали щодо його творчості.

Список використаної літератури:
1. Дали: 1904-2004 : альбом / авт. текста и сост. Н. В. Геташвили. – М. : ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2004. – 157 с. : ил. – (Галерея гениев).
2. Дешарн Р. Сальвадор Дали (1904 – 1989). Живопись. Ч. I. 1904 – 1946 : пер. с англ. / Р. Дешарн, Ж. Нере. – Кельн : Taschen ; М. : Арт-Родник, 2004. – 779 c. : ил. – Библиогр.: с. 738-739.
3. Дешарн Р. Сальвадор Дали / Р. Дешарн, Н. Дешарн ; пер. с фр. С. Савич. – Лозанна : Эдита ; М. : Спика, 1993. – 383 с.
4. Нере Ж. Сальвадор Дали (1904 – 1989) : пер. с англ. / Ж. Нере. – Кельн : Taschen ; М. : Арт-Родник, 2001. – 95 c. : ил.
5. Пирожник С.С. Сальвадор Дали / С. С. Пирожник. – Минск : Харвест, 2008. – 128 с : ил. – (Гении мировой живописи).
6. Рожин А. Сальвадор Дали: миф и реальность / А. Рожин. – М. : Республика, 1992. – 224 с. : ил. – Библиогр.: с. 217.
7. Сальвадор Дали : альбом репродукций. – М. : ОЛМА Медиа Групп, 2007. – 96 с. : ил.
8. Сальвадор Дали. Живопись. Структура. Графика / авт.-сост. Е. В. Завадская. – М. : Изобразит. искусство, 1992. – 20 с., [21] вкл. л. ил. – (20 век : художник и мир).