Ягн Олександр-Едуард Юлійович

О.-Е. Ягн. Опубліковано у виданні: Україна. 1984. № 33. С. 10.Ягн Олександр-Едуард Юлійович (11.03.1848, м. Пенза – 10.02.1922, с. Білорічиця Чернігівської обл.) – архітектор, художник, майстер художньої кераміки, один з перших зодчих, хто намагався відродити пластичні форми української національної архітектури [7, c. 67].

Початкову освіту О.-Е. Ягн отримав у гімназії у м. Пензі [3, c. 11].

До 1863 р. навчався в Московському училищі живопису, скульптури й архітектури.

З 1863 р. – у Римській академії витончених мистецтв [5, c. 430].

Творчий доробок архітектора:

розробив проект консерваторії й торгових рядів у м. Саратові [4, c. 44];

розробив проект даху і внутрішнього оздоблення Московських торгових рядів [5, c. 430];

розробив проект палацу Ю. Нечаєва-Мальцева в с. Полібіно Липецької обл. [3, c. 11].

З 1876 р. до кінця свого життя архітектурна діяльність О.-Е. Ягна пов’язана з Україною, він працював на Чернігівщині, Полтавщині й Сумщині.

У 1878–1886 рр. створив у маєтку О. Рахманової в с. Білорічиці Чернігівської обл. архітектурний ансамбль: пекарню, церкву (перебудована (1870–1880)), готель, флігель (1878), палац (1886).

У 1898 р. будівництво церкви-усипальниці в с. Вороньках Чернігівської обл. [1, c. 73];

будинок М. Кочубея в с. Вороньках Чернігівської обл. [6, c. 21];

каплиця-усипальниця Кочубеїв у с. Ярославці Сумської обл.;

будинок Капніста в с. Великій Обухівці Полтавської обл.;

будинок О. Горчакова в с. Ташані Київської обл.;

розпланував 2 парки і 3 фруктові сади.

Для виконання майолікового оздоблення О.-Е. Ягн організував у с. Вороньках Чернігівської обл. художньо-виробничі майстерні, що мали гончарні, механічні, столярні профілі [1, c. 73].

У гончарній майстерні архітектором відновлено виготовлення художньої майоліки і теракоти з мотивами народної орнаментації [5, c. 430]. О.-Е. Ягн вперше застосував на практиці спосіб поліхромного розпису архітектуної майоліки методом аплікації [2, c. 34].

Митець володів секретом унікального опорядження майоліки – золочіння через вогонь.Особливе місце утворчості художника-кераміста О.-Е. Ягна займало створення майолікових іконостасів [2, c. 35].

Отримана в 1896 р. Велика Золота медаль Всеросійської промислової виставки в м. Нижньому Новгороді за високохудожні вироби вороньківських майстрів стала гідною оцінкою роботи О.-Е. Ягна як художника-кераміста та педагога [4, c. 44].

Однією з останіх і найвідоміших робіт архітектора був ескіз (1902) майолікового оздоблення храму-пам’ятника загиблих біля м. Шипки (Болгарія) [5, c. 430] Сяйлива кахля для майолікового оздоблення храму-пам’ятника була виготовлена під керівництвом О.-Е. Ягна вороньківськими майстрами [3, c. 11].

О.-Е. Ягн багато мандрував Україною та за кордоном. Результатом його мандрівок стала приватна колекція (понад 3 тис. од.) оригінальних світлин, репродукцій, акварелей, малюнків архітектурних пам’яток різних країн. Особливо багатим був розділ давньоруської архітектури [4, c. 43].

Догори