Григорій Никонович Логвин (22.05.1910–07.03.2001) – архітектор, мистецтвознавець, аквареліст, фотограф. Заслужений діяч мистецтв України (1996), заслужений архітектор України (1999). Почесний член Української Академії Архітектури. Батько художника і письменника Ю. Логвина.
Народився в с. Косівка (нині село Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.) в селянській родині. Освіту здобув у Харківському художньому інституті (1931–1934), Харківському інституті інженерів комунального господарства (1934–1936) та Московському інституті образотворчих мистецтв (1938–1941). Працював викладачем, архітектором-практиком.
Від 1947 і до останніх днів життя – науковий співробітник НДІ теорії та історії архітектури і містобудування в Києві. Дослідив і обміряв сотні архітектурних пам’яток по всій Україні. В 1948 р. захистив кандидатську дисертацію “Архітектурний комплекс у Зимно”. У ній довів, що в 15 ст. в Україні сформувався тип “оборонних церков” і відбулося перенесення дерев’яної конструкції залому в мурування, що мало вирішальне значення для подальшого розвитку української архітектури. У докторській дисертації “Украинское искусство 1240–1540 гг.” (1968) дослідив становлення та тенденції розвитку українського мистецтва.

Автор понад 200 наукових публікацій, путівників і книг, які ілюстрував власними фотографіями. Досліджував українську архітектуру, малярство, графіку, скульптуру. Особливу увагу приділив українському мистецтву та архітектурі доби бароко, розвитку архітектурно-мистецьких шкіл у 17–18 ст. Остання його праця присвячена Софійському собору в Києві.
Був одним із засновників та організаторів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Музею народної архітектури та побуту України в с. Пирогово в Києві, а також одним з ініціаторів видання «Історії українського мистецтва» (у 6-ти томах).

У 1992 р. Наукова рада Наукового товариства імені Шевченка нагородила його Медаллю ім. М. Грушевського.
Г. Логвин є Лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка (1993), премії Фундації Т. і О. Антоновичів (1996), премії “Визнання” (2000).

Постать Григорія Никоновича Логвина стала символом українського мистецтвознавства. Його фундаментальні праці є важливим джерелом знань для дослідників, а внесок у популяризацію і розвиток мистецтва й історії архітектури України – безцінним!

Модератор заходу – Наталія КОНДЕЛЬ-ПЕРМІНОВА, архітектурознавиця, письменниця, старший науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України.

На заході плануються виступи архітекторів, дослідників, колег Григорія Логвина.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Контакти: Шостак Світлана, тел.: (044) 456-01-72,
e-mail: socio_dnabb@ukr.net