9 квітня 2025 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася лекція Валерія Лисенка «Жіночі історії вулиці Фундуклеївської».
Краєзнавець, києвознавець блогер та екскурсовод Валерій Лисенко запросив учасників заходу на віртуальну екскурсію київською вулицею, де протягом понад півтора століття перетнулося життя й драматичні долі жінок. Адже на цій вулиці й зараз діють два видатних театри, а колись були ще й славетні жіночі навчальні заклади. У бурхливі часи історії жінки – актриси, поетеси, художниці, педагоги і просто красуні – творили історії своїх родин, міста і цілого світу.
Як зазначив дослідник, що вулиця Фундуклеївська (нині Богдана Хмельницького) за час свого існування змінила чимало назв, але незмінно залишається однією з головних вулиць міста. Вона бере свій початок від Хрещатика і, долаючи природний підйом, повільно спускається до вулиці Олеся Гончара.
Валерій Лисенко розповів, що назву Фундуклеївська вулиця отримала на честь київського губернатора Івана Фундуклея. Він зробив вагомий внесок у розвиток міста та дослідження його історії. У 1837 році вулиця мала назву Кадетська, оскільки на ній планувалося будувати Володимирський кадетський корпус. Основна забудова була здійснена ХІХ – початку ХХ століття: дерев’яні одноповерхові будинки поступилися місцем солідній кам’яній забудові.
Домінували тут прибуткові будинки, поруч розміщувалися заклади освіти і культури. Серед найзначніших споруд вулиці – будівля театру Бергоньє, Колегії Павла Ґалаґана, жіноча гімназія, готель «Ермітаж», анатомічний театр, опера. За радянських часів вулицю носила назву Леніна, про що добре пам’ятає старше покоління киян.
Зараз на вулиці Богдана Хмельницького діють два видатних театри, а колись були ще й славетні жіночі навчальні заклади. Навпроти нинішнього театру імені Лесі Українки до 1941 року була колишня Фундуклеївська жіноча гімназія. Згадав Валерій Лисенко під час лекції славетні постаті, серед яких українська просвітниця Софія Русова, українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук Олена Пчілка, українська науковиця, історик, археолог, архівіст, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України Наталя Полонська-Василенко, українська мемуаристка, викладачка, перекладачка, діячка культури, агрономка, діячка ОУН, лен-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки Ізидора Косач, українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця XIX – початку XX століть Марія Заньковецька, українська музейниця, мистецтвознавиця Поліна Кульженко, українська колекціонерка, меценатка Варвара Ханенко, українська оперна співачка, педагогиня Марія Литвиненко, українська художниця, ілюстраторка, дизайнерка, сценографка, педагогиня Олександра Екстер, українська художниця та дисидентка, громадська діячка, одна із засновниць та найяскравіших творчих особистостей покоління руху шістдесятництва, одна з перших представниць андерграунду, діячка правозахисного руху 1960-х в Україні Алла Горська та багато інших представниць видатних жінок Києва.
Особливу увагу автор приділив Наталені Королеві (1888–1966). Саме її життя – чудова підстава для створення пригодницького роману. Нащадок древніх родів, за своє життя встигла побути археологом, художницею, актрисою, оперною співачкою, сестрою милосердя. Та широке визнання і популярність принесли їй книжки українською мовою. Любов до української мови, літератури та культури прищепив їй чоловік – український письменник, видавець, дипломат Василь Королів-Старий.
Цікава розповідь дослідника про актрис, поетес, художниць, письменниць і просто красунь супроводжувалася показом старих фотографій.
Інформаційним доповненням заходу стала фондова виставка ілюстративних документів «Подорож у минуле Києва: Фундуклеївська вулиця», яку підготували бібліотечні фахівці.
Відеозапис заходу:
